У музеї видатних діячів української культури функціонує унікальний проєкт «Гетьманіана Старицького» — це глибокий культурний діалог між різними епохами, який об’єднує козацьку спадщину з літературною та музичною творчістю XIX століття.
Експозиція демонструє, як ідеї державності, закладені в козацьку добу, продовжують жити в культурі, мистецтві та театрі XIX століття — і як вони перебувають у сучасності через військову символіку та шеврони Збройних сил України.
Історія козацької держави оживає в літописах, думах, піснях, а згодом — у літературі та театрі XIX століття. Завдяки творчості Михайла та Людмили Старицьких на сцени та сторінки книжок повернулися постаті гетьманів Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та Івана Мазепи — символи боротьби за незалежність, що формували національну свідомість і надихали наступні покоління.
На думку кураторів проєкту, це не просто експозиція, а справжнє переплетення епох, де минуле переплітається із сучасністю, а ідеї державності проходять через літературу, музику, театр і військову символіку.
«Ця виставка — наша партнерська ініціатива з Музеєм Шереметьєвих, який спеціалізується на добі козаччини. Вони надали унікальні артефакти: печатки Гетьманщини, портрети гетьманів, козацьку ікону Покрови, клейноди, зброю та предмети побуту. Це три вітрини, які вносять історичну глибину до експозиції.
Наші експонати — це дві вітрини з меморіальними речами, рукописами, портретами Михайла Старицького, Людмили Старицької-Черняхівської, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського… І тут постає питання: як це все взаємопов’язане? Який зв’язок між творчістю родини Старицьких, музикою Миколи Лисенка та періодом Козаччини?» — зауважують куратори експозиції.
На їхню думку, справжній зв’язок глибший, ніж можна побачити на перший погляд. Михайло Старицький разом із донькою Людмилою писали історичні твори на козацьку тематику — «Молодий козак», «Родина», «Богдан Хмельницький».
«Вони мріяли, щоб ці тексти знайшли життя на сцені, але в радянські часи було важко ставити постановки про гетьманів, особливо про Мазепу. Михайло Старицький навіть спробував створити «Молодість Мазепи» російською мовою в надії, що це буде шляхом до успіху — але ні, цензура була непереборною…» — розповідають в музеї.
Крім того, Микола Лисенко також був глибоко зацікавлений козацькою темою. Після експедиції на Хортицю він створив ряд музичних творів, серед яких «Тарас Бульба», а також «Марш Дорошенка», автограф якого представлений на виставці. Цей марш був виконаний оркестром Національного університету оборони України на відкритті — що символічно, оскільки сучасні військові підрозділи продовжують козацькі традиції в своїй емблематиці, шевронах і символах.
«У нашому проєкті ми хотіли показати цю тяглість — від козацької держави до сучасної боротьби за незалежність. У залі можна спостерігати шеврони сучасних бригад, які використовують козацьку символіку. Це не просто історія — це жива спадкоємність, що триває. У вітринах представлені: рукописи творів Старицьких, письмове приладдя, фрагмент драми „Іван Мазепа“ з чернеткою, яку можна добре роздивитися. Це речі, які зазвичай не експонуємо, але дістали з музейних фондів спеціально для цього проєкту», — зазначають музейники.
Окремо варто відзначити портрет Гетьмана Петра Дорошенка XIX століття — він був дуже популярним, тиражувався на листівках, і саме в цей час жили наші письменники. Поряд — найцінніші експонати: печатки доби Гетьманщини, які надав для виставки Музей Шереметьєвих.
«Портрети Панаса Саксаганського в образах козаків — це теж особливий момент. Вони походять з будинку, де жив видатний корифей на вулиці Жилянській. 96. На жаль, будинок зазнав пошкоджень внаслідок обстрілів восени 2022 року та наразі закритий… Але ми використовуємо його меблі як вітрини, в тому числі ту саму шафу, що додає виставці ще одного рівня символізму. Віримо, що згодом зможемо відновити цей будинок і знову відкрити його для відвідувачів», — зауважують в музеї.
На виставці також можна побачити копію фрагмента старовинного іконостаса — ікону Покрови, яка була надана з колекції Музею Шереметьєвих. Портрети Миколи Лисенка та Людмили Старицької-Черняхівської, що раніше експонувалися в постійних експозиціях музею, також включені до проєкту як важлива складова діалогу між епохами.
Виставковий проєкт «Гетьманіана Старицького» — це не лише про минуле, а й про те, як історія формує сучасність. У кожному експонаті — слід пам’яті, у кожному портреті — відлуння боротьби, у кожному рукописі — прагнення до самовираження і свободи. Ця виставка нагадує, що українська державність — це не абстрактне поняття, а жива традиція, яку творили митці, музиканти, драматурги, і яку сьогодні продовжують військові, волонтери та громадяни.
Проєкт відкриває простір для роздумів: як культурна спадщина впливає на національну ідентичність? Як мистецтво може бути формою опору? Як пам’ять про гетьманів і козацьку добу відлунює в сучасних символах, у шевронах, у маршах, у словах?
Виставка «Гетьманіана Старицького»
Коли: до 31 січня 2026 року
Де: Меморіальний будинок Михайла Старицького, вулиця Панаса Саксаганського, 93;
Вартість квитків: 150/75 грн, екскурсія — 150/100 грн плюс вхідний квиток.
До теми: Мазепа і його європейський вибір: у Лаврі відкрита виставка про державника, який випередив свій час.