Сьогодні, 24 липня, відзначається 35-річниця урочистого підняття національного прапора над Києвом. З нагоди цього ювілею під мерією зібралися депутати першого демократичного скликання Київради (1990-1994 рр.) — Олександр Мосіюк, Микола Щепець, Віталій Кононов, Олександр Кулик, Юрій Самойленко та багато інших. Привітати колег зі святом завітав ще один активний учасник історичної події — депутат Верховної Ради п’яти скликань Іван Заєць.
Вони згадували, як 24 липня 1990 року на Хрещатику зібралося близько 200 тисяч людей, щоб підтримати рішення президії Київради та стати свідками підняття синьо-жовтого прапора, який згодом став державним стягом. Ризик був великим, адже СРСР ще існував, а радянська армія і КДБ залишалися у силі. Тоталітарна система могла застосувати силу, щоб розігнати натовп, вдатися до арештів чи провокацій.
На виборах до місцевих рад, що відбулися вперше на альтернативній основі у березні 1990 року, Компартія зазнала поразки в багатьох містах та областях. Національні українські прапори замайоріли на ратушах Стрия, Тернополя, Дрогобича, Львова, Івано-Франківська та Житомира.
Київ залишався останнім бастіоном, де підняття державного стяга означало б не тільки повернення до національних символів, а й відновлення незалежності. Весь час комуністи намагалися цьому завадити, адже їх вплив у столиці залишався значним.
Напередодні підняття національного прапора, 16 липня 1990 року, Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Це стало поштовхом для прискорення ухвалення Київрадою рішення про використання національної символіки на території столиці.
Заступник голови Київради першого демократичного скликання 1990 року, голова Демократичного блоку, автор книги «День прапора» Олександр Мосіюк, який 35 років тому на Хрещатику оголосив рішення про підняття національного полотнища, поділився з «Вечірнім Києвом» спогадами про те, як усе відбувалося.
«Люди сиділи на каштанах, дахах будинків і тролейбусів. Так багато українців збиралися разом в одному місці, як під час мітингів у часи Михайла Грушевського. Комуністи намагалися всіляко завадити прийняттю рішення про використання національної символіки в столиці. Ми сприймали акцію з підняття прапора, як відродження української культури. Всі розуміли, що йдеться також про відновлення незалежності України. Адже національне полотнище над Києвом знаменувало його присутність над усією країною.
Тодішня компартійна влада готувалася застосувати силу. У дворі Київради перебував озброєний підрозділ ОМОНу, а на дахах сиділи снайпери. Однак наказу на застосування сили не було. Вважаю, що комуністичне керівництво боялося, що якщо розпочнуть силові дії проти народу, це може призвести до таких наслідків, як у Румунії 1989 року, коли народ повалив комуністичний режим і стратив диктатора Чаушеску разом із його дружиною», — розповів Мосіюк.
До нього підійшов в.о. керівника київської міліції полковник Володимир Шапошник, який повідомив, що не отримував жодних команд із центра, тож готовий виконати будь-які розпорядження київської влади. На засіданні президії Київради 24 липня 1990 року комуністи спробували зірвати кворум.
Таким чином, депутати з демократичного табору ухвалили протокольне рішення про підняття синьо-жовтого стяга, щоб правоохоронці сприйняли акцію як легітимну. Після цього Мосіюк звернувся до депутатів: «Ходімо підіймати прапор».
«Ми вийшли на вулицю, де тисячі людей кричали: «Незалежність!» та «Україна!». Прапор вже був прив’язаний до мотузки на щоглі і чекав тільки на підняття. Його освятили священники різних конфесій у Софійському соборі, а потім принесли до будівлі Київради в честній ході.
Іван Заєць допоміг мені піднятися на гранітну підставку перед щоглою, і о 19:01 я почав піднімати прапор. Після цього всі присутні разом з хором «Гомін» Леопольда Ященка заспівали національний гімн «Ще не вмерла Україна», а потім — духовний «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», — зазначив Мосіюк.
Лише через більше ніж рік, 24 серпня 1991 року, у день проголошення Незалежності України група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до зали пленарних засідань. А 4 вересня прапор замайорів над Верховною Радою. 28 січня 1992 року парламент офіційно затвердив національний стяг України як державний прапор.
У 2000 році Київрада впровадила рішення про відзначення Дня національного прапора в Києві, який щорічно святкується 24 липня.