Влада Ірану активізувала розслідування проти релігійних і етнічних меншин, зокрема після початку військових дій з Ізраїлем.
Такі кроки Тегерана можуть поглибити соціальне невдоволення, спричиняючи нову хвилю протестів. Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики підкреслюють, що після початку 12-денної війни з Ізраїлем іранський уряд почав масштабну кампанію арештів, звинувачуючи підозрюваних у шпигунстві. Загалом було затримано понад 700 осіб, зокрема тих, хто вважається “агентами Моссаду”.
Релігійна меншина Бахаї зазнала особливо жорстоких репресій, адже іранський уряд традиційно розглядає її як нелояльну до режиму. Згідно з даними ISW, іранські сили безпеки провели десятки скоординованих обшуків по всій країні. У затриманих вилучали електронні пристрої, особисті речі та релігійну літературу.
“Це агресивне давлення на меншини може не призвести до негайних масових протестів, але воно поглиблює загальне невдоволення режимом, що в перспективі може стати причиною нових великих заворушень”, – зазначається у звіті ISW.
Аналітики попереджають, що такі дії влади навряд чи зможуть зупинити суспільну напругу, а навпаки, можуть її посилити на фоні економічних труднощів, політичних репресій і загального розчарування в державному курсі.
Іран вимагає від Ради Безпеки ООН визнати Ізраїль та США винними у розв’язанні 12-денної війни. Тегеран також відстоює необхідність зобов’язати ці країни виплатити компенсації за завдані збитки.
Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров’я Ірану, внаслідок ізраїльських ударів, що тривали з 13 червня, загинули принаймні 627 осіб. Під час іранських ракетних атак на Ізраїль загинуло 28 осіб.