Із лютого 2022-го енергетичні об’єкти Києва зазнали 15 влучань ракет і «шахедів», — Петро Пантелеєв

Місто оперативно відновлювало об’єкти після обстрілів, збільшило кількість мобільних котелень та забезпечило резервні джерела живлення для житлових будинків і комунальної інфраструктури.

Що далі? Київ планує розвивати систему розподіленої когенерації, впроваджувати нові підходи до теплопостачання та модернізувати тепломережі. Про це в інтерв’ю для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва» розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

ПОНАД 120 ГЕНЕРАТОРІВ ДЛЯ КОТЕЛЕНЬ ТА 51 МОБІЛЬНА КОТЕЛЬНІ ГОТОВІ ДО РОБОТИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ-

— До календарної весни трішки більше двох тижнів, а це означає, що зима, яка за прогнозами мала стати найскладнішою в нашій історії уже практично позаду. Наскільки було готове місто до роботи у надзвичайному режимі?

— Ми визначили кілька ключових пріоритетів у підготовці. Перший — це відновлення пошкоджених об’єктів після обстрілів. Наприклад, в наші наші ТЕЦ було 15 влучань ракет і дронів типу «шахед». Ліквідація наслідків була проведена оперативно та ефективно, а зараз тривають більш глобальні роботи.

Другий пріоритет — резервні джерела живлення. Ми рухалися одразу в кількох напрямках і продовжуємо цю роботу. Одна з програм — компенсація вартості обладнання для багатоквартирних будинків. Уже 1000 об’єктів отримали компенсацію на закупівлю генераторів, акумуляторних батарей, сонячних панелей.

Ті ОСББ та ініціативні групи, які не зволікали, швидко встановили обладнання. Тепер у їхніх будинках працюють ліфти, є вода й опалення навіть під час відключень електроенергії.

— А якщо говорити про резервні джерела для комунальних об’єктів, наприклад, лікарень?

— Один із ключових варіантів — мобільні котельні. Минулої зими ми переконалися, наскільки вони ефективні, тож збільшили їхню кількість майже вдвічі. Зараз у нас їх 51, і вони вже не раз довели свою користь.

Наприклад, після обстрілів у Печерському районі одна з лікарень працювала саме на мобільній котельні. Також такі випадки були в Дніпровському, Святошинському та Солом’янському районах. Ці котельні працюють на дизельному пальному, швидко доставляються, мають просту логістику і дозволяють оперативно відновлювати опалення в лікарнях та інших критичних об’єктах.

Окрім цього, у нас є понад 130 генераторів, в тому числі великої потужності, для живлення стаціонарних котелень у разі знеструмлення.

Зараз у нас є певний запас міцності, який дозволяє пройти зиму в стабільному режимі. Наше міське господарство перебуває в нормальному робочому стані, і ми продовжуємо укріплювати резерви.

ГАЗУ ДОСТАТНЬО, ЩОБ ЗАВЕРШИТИ ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН

— Нещодавно у ЗМІ ширилися думки окремих експертів, які заявляли, що в країні критично мало газу. Деякі навіть прогнозували, що можуть початися обмеження теплопостачання. Чи варто киянам хвилюватися?

— Питання наявності газу — це загальнодержавний рівень. Київ не має власних сховищ і підключений до єдиної системи газопостачання країни.

Я вважаю, що підстав для подібної паніки немає. Газу достатньо, щоб завершити опалювальний сезон і в Києві, і в інших містах.

Якщо ж ситуація зміниться, компетентні служби проаналізують її та, за потреби, проведуть дозакупівлю. На мій погляд, більшість таких повідомлень більше стосуються вже наступного опалювального сезону. Але в НАК «Нафтогаз» є всі можливості, щоб забезпечити необхідні запаси, і ще є час для підготовки.

У ПИТАННІ ТЕПЛОМЕРЕЖ МИ «ЛАТАЄМО ПРОБЛЕМИ», А ТРЕБА ГОВОРИТИ ПРО РОЗВИТОК

— Окрім головної загрози, з якою ми живемо вже майже 11 років, а особливо гостро — останні три, тобто російсько-української війни, комунальне господарство й опалювальний сезон мають і свої внутрішні проблеми. Зокрема, аварії на тепломережах. Чи маєте статистику — скільки таких аварій сталося цього сезону?

— Пориви є, але важливо розуміти динаміку. Якщо порівнювати з минулими роками, їхня кількість поступово зменшується. Це результат планової роботи: щороку при підготовці до опалювального сезону ми замінюємо частину зношених тепломереж.

Звісно, у військовий час масштаби робіт не такі, як у мирні роки, коли ми могли оновлювати по 40-50 км трубопроводів за сезон. Але навіть зараз триває заміна найбільш критичних ділянок, що підвищує надійність системи взимку.

Темпи оновлення тепломереж мають бути значно вищими тоді аварії стануть швидше винятком, ніж нормою. Зараз ми проводимо гідравлічні випробування — не всі їх люблять, бо на цей час припиняється гаряче водопостачання. Але вони потрібні, щоб виявити слабкі місця й замінити проблемні ділянки до початку холодів.

Крім того, аварійні служби працюють у режимі постійної готовності, щоб швидко реагувати на пошкодження. Ми справляємося з цими викликами, але, як і в багатьох інших сферах, після війни зможемо не просто латати проблеми, а говорити про розвиток системи.

— Чому взимку поривів більше? Це пов’язано з температурою?

— Саме так. Навіть під час літніх гідравлічних випробувань ми перевіряємо труби високим тиском, але там відсутній температурний фактор. А взимку він відіграє ключову роль.

З фізики ми знаємо, що всі матеріали при нагріванні розширюються. Якщо труба вже зношена, її нагрівання й подальше охолодження створює додаткове навантаження.

Найбільше тепломережі страждають не від сильних морозів, а від частих перепадів температури. Постійне розширення і звуження металу призводить до утворення мікротріщин, які згодом стають місцями проривів. Це і є основна причина зимових аварій.

— Підсумовуючи тему заміни тепломереж, можна сказати, що зараз нові прокладаються тільки на тих ділянках, де відбуваються аварії, а також там, де проводиться загальна реконструкція вулиці чи якоїсь ділянки?

— Приблизно так. Ми знаємо вразливі ділянки за аналізом попередніх опалювальних сезонів. Наприклад, минулого року виявили проблемну зону на Сирці в районі житлово-садибної забудови — там багато трубопроводів невеликого діаметра в критичному стані. Є простий показник — кількість аварій за певний час. Він одразу підсвічує нам місця, де необхідно працювати в першу чергу.

Також є вулиця Ділова в центрі, де теж неодноразово були пошкодження. Але, якщо ми говоримо про комплексну реконструкцію, то сьогодні визначити вулицю, а завтра приступити до робіт неможливо. Потрібна проєктно-технічна документація, закупівля матеріалів відповідно до чинного законодавства й дотримання інших законних вимог.

КОМУНІКАЦІЇ НА МОСТУ ПАТОНА БУДУТЬ ЗАМІНЕНІ ОДНОЧАСНО З ЙОГО РЕМОНТОМ

— Одна з останніх масштабних аварій сталася поблизу Залізничного вокзалу. Ця ділянка входила в перелік першочергових?

— У нас є готова проектна документація для цієї ділянки. Ми завершили її наприкінці 2024 року, тож влітку зможемо займатися безпосередньо перекладкою.

— Давайте інший приклад — Либідська.

— Справді, там часто трапляються аварії. Але минулого літа ми провели роботи біля Ocean Plaza, тож будемо спостерігати, як поводитимуться тепломережі в цьому мікрорайоні, і тоді приймати подальші рішення. Адже у нас немає безрозмірного бюджету, і хоча модернізація тепломереж залишається пріоритетом, основний фокус міста зараз на допомозі ЗСУ, укриттях та інклюзії.

— Тобто все впирається в гроші?

— Не лише. Є проблема з підрядними організаціями, які спеціалізуються на теплових мережах. Як і багато інших компаній, вони втратили значну частину кадрового потенціалу. Просто не вистачає людей, щоб охопити всі необхідні роботи. Іноді навколо деяких об’єктів об’єднується декілька організацій, щоб впоратися із завданням. Такого, звісно, в мирний час не було, але це сьогоднішня реальність, і ми з цим працюємо. На сьогодні вже маємо план робіт на наступне міжсезоння.

— А чи є план щодо мосту Патона? Адже, як відомо, там теж часто трапляються пориви?

— З мостом Патона ситуація особлива. Відкрию секрет: коли ми проводимо літні випробування, на тепломережі, прокладеній по конструкціях мосту, виявляємо понад 20 пошкоджень.

Справа в тому, що через особливості проєктування мосту, лише замінити трубу без ремонту самої переправи просто недоцільно. Коли дійде черга до ремонту, доведеться переробляти всі кріплення та інші конструктивні елементи. Це одна з найпроблемніших ділянок мереж на сьогодні, і вона надзвичайно важлива, бо з’єднує частину лівого берега з правим, де розташовані наші теплоелектростанції. Тому ми хочемо, щоб ці роботи виконувались комплексно.

Зараз питання фінансування вирішується на державному рівні, оскільки це спільне завдання. Поки що ми підтримуємо трубопровід у робочому стані — випробовуємо, ремонтуємо. Я думаю, що реальна глобальна реконструкція мосту можлива вже після завершення війни та скасування воєнного стану, адже це дуже дорогий і серйозний проєкт.

РОЗВИТОК РОЗПОДІЛЕНОЇ ЕКОГЕНЕРАЦІЇ — ОДИН ІЗ ПРІОРІТЕТІВ КИЄВА

— Улітку місто ухвалило Стратегію розвитку Києва до 2027 року, і серед головних пріоритетів визначили підтримку енергонезалежності та захист критичної інфраструктури. Хотіла б детальніше зупинитися на енергонезалежності. Які кроки планує робити місто в цьому напрямку?

— Ми вже обговорили два ключові напрями — резервні джерела живлення та відновлення пошкоджених об’єктів. Третій важливий аспект — це розвиток розподіленої когенерації. Назва складна, але йдеться про децентралізацію теплопостачання та енергопостачання.

Такий підхід активно використовується в Європі. Там працюють невеликі станції та установки, які можуть одночасно виробляти тепло й електроенергію у значних обсягах. Ми ще минулого року затвердили Концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації», а потім почали її реалізацію.

Отримали від міжнародних донорів надзвичайно потрібне обладнання, закупили додаткові установки за кошти міського бюджету, і вже зараз триває їх інсталяція. Це суттєво підвищує енергетичну стійкість міста.

До того ж, таке обладнання не лише дозволяє зменшити ризики, пов’язані з відключеннями електроенергії, а й є економічно вигідним. Навіть після завершення війни вироблене такими установками тепло й електроенергія будуть конкурентоспроможними на ринку. Тож це правильний і перспективний напрям.

— Чи можна вже говорити про якісь конкретні цифри — скільки мегаватів додатково отримає місто завдяки новим установкам?

— Так, ми плануємо до кінця року збільшити виробництво електроенергії більше ніж на 10% від поточного рівня. Це чималий показник, враховуючи, що обладнання дороге та складне в установці.

Остання турбіна такої потужності встановлювалася ще на початку 80-х років. Сьогодні в наших фахівців уже немає актуальної експертизи в цій сфері, тому ми співпрацюємо із закордонними спеціалістами. Хоча через війну залучити їх непросто.

Крім того, зараз ми розробляємо концепцію використання сонячної енергії як частини загальної системи когенерації. Про сонячну енергію сказано вже багато, але в Києва є своя специфіка. Ми впроваджуємо нові підходи, які плануємо винести на розгляд міської ради вже в найближчим часом.