Зайняті автівками стоянки та велике скупчення машин у дворах, на тротуарах та газонах — звична картина для киян. Але кількість автомобілів у столиці зростає практично щодня. Це зрозуміло, оскільки у Києві знайшли прихисток сотні тисяч вимушених переселенців з прифронтових регіонів.
Нагадаємо, з квітня минулого року, відповідно до рішення суду, у столиці відновили платне паркування. Оплата здійснюється виключно безготівковим способом через застосунок «Київ Цифровий». Паркування на муніципальних майданчиках є платним лише у будні з 08:00 до 22:00. В інший час, а також у вихідні, паркування безкоштовне.
Тим часом столична влада продовжує заохочувати автолюбителів відмовитися від щоденного використання власних автомобілів на користь громадського транспорту. Інакше незабаром затори у Києві можуть стати критичними, а рівень забруднення повітря від вихлопних газів — настільки високим, що у місті фактично не буде чим дихати.
Принаймні такий можливий розвиток подій не виключає заступник директора Департаменту територіального контролю міста Києва — начальник управління (інспекції) з паркування Сергій Дубенко. Він вважає звичку автолюбителів щоденно користуватися власними машинами шкідливою та власним прикладом закликає пересідати на альтернативні види транспорту. Сам Дубенко пересувається містом на велосипеді, який стоїть у нього просто посеред кабінету.
«ЯКЩО НЕ ПЕРЕСЯДЕМО НА ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ, КИЇВ ЗАДИХНЕТЬСЯ У КАТАСТРОФІЧНИХ ЗАТОРАХ»
— Сергію Олександровичу, проблема з паркуванням у столиці залишається актуальною вже не один рік. З кожним днем автомобілів стає все більше, а дефіцит паркомісць відчувається ще гостріше. Тобто нові проблеми виникають швидше, ніж вдається вирішувати старі. Чи є світло наприкінці цього тунелю?
— Київ входить до п’ятірки міст світу з найбільшими заторами, які збільшують кількість шкідливих викидів від машин. Через надмірне скупчення автотранспорту столиця потрапляє до світових антирейтингів міст із найбільш забрудненим повітрям. Але з кількістю автомобілів нічого зробити не можливо — ми не можемо зупинити придбання громадянами власного автомобіля, так само як не можемо зупинити придбання комп’ютерів чи мобільних телефонів.
Коли країни Європи, Азії, Америки 50 років тому почали страждати від заторів та смогу, вони запровадили концепцію сталої міської мобільності, надаючи пріоритет пішоходам, велосипедистам та громадському транспорту.
Якби приватні автомобілі ставали на перше місце, то в Європі давно не залишилось би таких міст, як Копенгаген чи Амстердам, де великі громадські простори перетворили на пішохідні зони з забороною руху транспорту, чи як у Лондоні — платний в’їзд до центру. Для мегаполісів важливо створити умови, щоб люди могли комфортно пересуватися пішки, на велосипедах та громадським транспортом, а приватні авто ставали останнім варіантом.
Саме така концепція закладена у стратегію розвитку Києва та паркувальну політику, яку реалізує Інспекція з паркування в межах своїх повноважень. Вона не лише запобігає порушенням правил паркування, а й намагається донести автолюбителям переваги інших видів транспорту у місті. Ми прагнемо сталого розвитку, навіть попри всі, здавалося б, нерозв’язні проблеми, щороку покращувати ситуацію.
Маємо намір змінити менталітет водіїв, щоб вони усвідомили, що автомобіль — це не лише спосіб пересування, а й відповідальність. Працюємо над тим, щоб водії дотримувалися правил паркування, не створювали затори, не заважали громадському та спеціальному транспорту.
— Тож яка головна мета міста у сфері паркування?
— Кінцева ціль — спонукати людей віддавати перевагу громадському транспорту. Якщо нам вдасться це досягти, ми досягнемо сталого розвитку, зменшимо затори і рівень забруднення повітря у Києві. Інакше через 5 років, коли кількість автомобілів зросте в таких темпах, столиця може просто зупинитися у катастрофічних заторах.
Крім того, якщо багато людей перейде на громадський транспорт, це значно спростить життя тим, кому справді необхідно їздити на авто, зокрема людям, чиї професії вимагають постійно пересуватися містом, жінкам з малими дітьми, працівникам спецслужб, людям з інвалідністю тощо.
«НАЙПОШИРЕНІШЕ ПОРУШЕННЯ — НЕСПЛАТА ЗА ПАРКУВАННЯ»
— Які звички водіїв найбільше шкодять місту?
— Шкідливою звичкою є сприймати автомобіль як самокат, велосипед чи навіть рюкзак. Тобто щось таке, що не потребує додаткових витрат і має бути під рукою. Багато водіїв звикли залишати машини не на паркувальному майданчику, а поряд із будинком у дворі, на тротуарах чи газонах.
Коли вони сідають за кермо у пікові години, намагаються об’їхати затори смугами для громадського транспорту й не думають, де паркуватимуть автомобіль після приїзду. Це проблема, оскільки водії часто не задумуються про можливість скористатися громадським транспортом. Змінити такі звички на корисні — важко, але, як показує досвід з забороною куріння у громадських місцях, це можливо.
— Які є найбільш поширені порушення правил паркування у Києві?
— Найпоширеніше порушення — несплата за паркування. Наша мета — підвищити обізнаність водіїв, пояснюючи, що ці кошти йдуть до бюджету Києва та витрачаються на відновлення інфраструктури міста під час воєнного стану.
За несплату паркування передбачені штрафи, які становлять 20-кратний розмір вартості години паркування: 700 гривень у першій зоні, 500 гривень у другій і 100 гривень у третій. Штраф потрібно сплатити протягом 30 днів з моменту винесення постанови, але якщо внести гроші протягом 10 днів, діє знижка 50%.
Несплата може призвести до примусового стягнення та подвоєння суми штрафу, а також до блокування рахунків, арешту майна, заборони виїзду за кордон, а також до евакуації авто на штрафмайданчик. Нагадую, що під час повітряної тривоги інспектори з паркування не штрафують водіїв і не евакуюють автомобілі.
Загалом ми працюємо за трьома основними напрямками: культура, порядок і безпека. Культура — це виховання звички платити за паркування. Порядок — це дотримання правил паркування в дозволених місцях, адже паркування у заборонених місцях створює хаос на дорогах, ускладнює рух громадського транспорту та пересування пішоходів. Водії часто виправдовуються висловом: «Я ж нікому не заважаю». Але навіть незначне порушення порядку може створити враження безкарності.
І безпека — це, можливо, найважливіший аспект. Неправильне паркування може призвести до аварійних ситуацій. Наприклад, паркування біля пішохідних переходів обмежує оглядність, що підвищує ризик ДТП. Паркування на велосмугах, трамвайних коліях, зупинках, під мостами — все це створює небезпечні ситуації.
НАДХОДЖЕННЯ ДО БЮДЖЕТУ ВІД ОПЛАТИ ПАРКУВАННЯ ЗРОСТИ ДО 10 МЛН ГРИВЕНЬ, А ВІД ШТРАФІВ — ДО 13 МЛН
— Штрафи за порушення правил паркування — це один із інструментів впливу на поведінку водіїв, але наскільки вони ефективні?
— Статистика свідчить, що 92% водіїв, які були притягнуті до адміністративної відповідальності, щонайменше протягом року не повторюють своїх порушень. Це не означає, що вони стали законослухняними, але намагаються припаркуватися без порушень чи не потрапляти в наше поле зору. Лише 8% водіїв мають повторні штрафи.
— А як щодо розвитку самосвідомості водіїв? Чи є позитивні зміни?
— Так, ми щомісячно фіксуємо зростання кількості водіїв, які реєструються у додатку «Київ Цифровий» і стабільно сплачують за паркування. Зараз таких водіїв вже понад 100 тисяч. Щомісячні надходження до бюджету від оплати паркування зросли з 1 мільйона гривень у 2021 році до 10 мільйонів гривень у 2024-му.
Якщо наша інспекція у 2021 році виносила за день 300-350 постанов про порушення правил паркування, то зараз цей показник становить 1,5-2 тисячі. Це означає, що кількість постанов, які інспектори виносять щодня щодо порушень правил, зросла в п’ять-сім разів.
Приблизно щомісяця ми стабільно приносимо до бюджету 12-13 мільйонів гривень від сплати штрафів. Зростання кількості постанов пояснюється тим, що дорогами Києва пересуваються майже півтора мільйона автомобілів.
«АВТОФІКСАЦІЯ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ ПАРКУВАННЯ КАРДИНАЛЬНО ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ»
— А в Києві досі лише 55 інспекторів з паркування?
— Так, у першу зміну працюють 35 інспекторів, у другу — 20. Для Києва це дуже мало. Однак у столиці понад 2200 вулиць загальною протяжністю близько 1700 кілометрів. На кожну ділянку не вистачить ні людей, ні ресурсів.
Тому ми ініціювали зміни до законодавства, щоб дозволити використовувати стаціонарні камери для фіксації порушень правил паркування. Зараз законодавство цього не дозволяє.
Встановлення камер у місцях найбільшого скупчення порушень могло б значно підвищити кількість винесених постанов (з двох до 20 тисяч) і надходження до бюджету (з 12 мільйонів до 100 мільйонів гривень на місяць). Вартість такої камери окупилася б за тиждень, а далі вона працювала б лише в плюс — як для бюджету, так і для виховання водіїв. Це забезпечило б невідворотність покарання, що значно ефективніше, ніж просто підвищення штрафів.
— Інспектори розповідають, що часто потрапляють у конфліктні ситуації через те, що водії з інвалідністю не позначають свої авто відповідним знаком, а потім пред’являють претензії щодо виписаного штрафу. Яких правил мають дотримуватись пільгові категорії водіїв і як контролюється ця ситуація?
— Для учасників бойових дій у додатку «Київ Цифровий» є функція «Захисник», що дозволяє водієві підтвердити свій статус і безкоштовно паркувати автомобіль на муніципальних стоянках. Інспектор бачитиме в своєму додатку статус водія за номером автомобіля і не притягуватиме до відповідальності.
Таку ж процедуру ми пропонуємо впровадити для людей з інвалідністю. Це дозволило б уникнути конфліктів, а також штрафувати тих, хто не має права на пільги. Наразі Інспекція з паркування не має повноважень перевіряти статус людей з інвалідністю, а штрафування автомобілів, стоянка яких на місцях для інвалідів — це виняткова компетенція Нацполіції.
Правоохоронці під’їжджають, але можуть чекати годинами, поки власник підтвердить свій статус.
— Ви закликаєте водіїв пересідати на альтернативний транспорт, а як ви особисто пересуваєтеся містом?
— Я — запеклий велосипедист, тому поїздки на двоколісному транспорті завжди приносили мені задоволення. Хоча на роботу я завжди йду пішки 40-45 хвилин, повертаюся додому теж пішки, але іншим маршрутом. Такі прогулянки замінюють мені кардіо у спортзалі, до якого не завжди можу дістатися.
Я часто їжджу містом на велосипеді. Це хороший спосіб для чиновника дізнатися про справжній стан велодоріжок, безбар’єрності, ремонту доріг і паркування. Зараз у Києві відчувається велика нестача велоінфраструктури, особливо у порівнянні з європейськими містами.
Деякі велодоріжки не до кінця правильно спроєктовані і не інтегровані у загальну транспортну мережу. Часто їх перекривають автомобілі. Крім того, є проблеми з якістю розмітки та відсутністю належного обслуговування велодоріжок. Я все це бачу і намагаюся виправити ситуацію, принаймні з паркуванням автомобілів на велосмугах.
Я вважаю, що потрібно зобов’язати високопосадовців у сфері наземного громадського транспорту пересуватися тільки на велосипедах, автобусах, маршрутках, тролейбусах і трамваях, фіксуючи свої маршрути в «Київ Цифровий». Можливо, тоді вдалося б усунути багато недоліків, одним з яких є нестабільний графік руху.
«В Україні посилюють відповідальність за паркування на місцях для людей з інвалідністю».