4 жовтня та 7 листопада 2025 року на Сцені 6 відбудеться прем’єра вистави «Дуже сумна людина» від Дикого театру та Suziria Group.
Головний персонаж — самотній чоловік, у якого зруйнувалося все: робота, кохання та мрії. Він втратив надію на життя і на даху багатоповерхівки вирішив закінчити свої страждання. Але в останній момент його шлях перетинається з котом Антоном, який пропонує йому незвичну угоду.
«Головне для нас — показати, що тварини можуть навчити нас любити і відчувати себе більш живими та людяними, — зазначила директорка “Дикого театру” Ярослава Кравченко. — Ми прагнули створити камерну, інтимну історію, передати переживання звичайної людини у цей непростий час. І продемонструвати звичайного кота — такого, якого можна знайти біля смітників чи в притулку, який нічим не відрізняється від інших, але здатен кардинально змінити долю. Таким чином ми підкреслюємо важливість популяризації адопції тварин.
Партнером вистави є група компаній Suziria Group, яка понад 30 років займається розробкою зооринку України, має власні бренди продукції для тварин, найбільшу в Україні мережу зоомаркетів MasterZoo, а також займається національною дистрибуцією міжнародних виробників.
«На прикладі героїв ми демонструємо глядачам, як домашні улюбленці здатні покращити наше життя. А відповідальне ставлення та турбота про них — це мова любові, яку вони розуміють найкраще, — поділилася керівниця департаменту комунікацій та корпоративної соціальної відповідальності Suziria Group Анастасія Рудавка. — Ми прагнемо говорити про ці цінності дохідливою для людей мовою театру. Тому наше партнерство має на меті актуалізацію теми адопції у цікавий спосіб.
За жанром вистава позначена як добра комедія з елементами містики. Автором пʼєси є Олександр Клімов, режисеркою — Євгенія Відіщева. У ролях: Микита Слободенюк, Костянтин Шахман, Ігор Кравченко.
— Розкажіть, як склалася ваша співпраця з Диким театром? Чим вас зацікавив цей проєкт?
— Я вже співпрацюю з Диким театром не вперше. Моя перша вистава відбулася в 2017 році, мала назву Zoo. Це була постановка за п’єсою американського драматурга Едварда Олбі «Що трапилося в зоопарку». Цікаво, що це моя друга вистава, пов’язана з тваринами, в цьому театрі.
Цей проєкт заманив мене своєю соціальною складовою, а саме — мотивацією до адопції тварин. У мене є кіт, якого я забрала з села, і собака, яку я взяла майже рік тому з притулку. І ці двоє тварин змінюють мене, мені потрібно їх щасливити. У час постійної кризи, в умовах війни, собака і кіт — це основні стовпи мого ментального здоров’я. Якщо ми можемо зробити щасливими тварин з притулку, чому б це не зробити? Мені здається, що тварини будуть жити своїм найкращим життям поруч з людиною.
— Акторів шукали через відкритий кастинг. Скільки було учасників? Які критерії відбору ви використовували? Що було визначальним?
— Кастинг проходив у три етапи. Перший етап — онлайн-кастинг. Ми отримали близько 130 заявок, які відбирали, виходячи з портфоліо та типажу. На другому етапі — живий кастинг; для мене були важливі смак, гумор, а також досвід життя з котами.
А на фінальному етапі я звертала увагу на взаємодію між партнерами. Це вистава для двох, в якій багато тексту та історій. Важливо, щоб між акторами виникала певна хімія, яка допомогла б розкрити тему та взаємодіяти на сцені. Ми обрали найкращих з найкращих.
— Я бачу в ролях трьох акторів, а в описі вистави — лише хлопець і кіт.
— Це вистава для двох акторів, для двох персонажів: людини та кота. У нашому випадку вистава грається на два склади, у нас є одна людина та два коти. Це досить різні вистави, адже кожен актор, який грає котів, розкриває їх з власної перспективи. Тому якщо ви побачите виставу з одним актором, дуже рекомендую подивитися її також за участю іншого.
— Як ви працювали з акторами, особливо з тим, хто грає кота?
— Дуже цікаво. На початку ми багато розмовляли, намагалися розкрити персонажів через власні життєві історії, щоб роль органічно увійшла в кожного актора. Працювали також з пластикою, але більше з внутрішнім світом. Співтворення — це мій улюблений стиль роботи, тому я витрачала багато часу на дискусії та обговорення досвіду, який ми могли використати на сцені.
Це моя друга комедія в професійній кар’єрі. Я здебільшого займаюся документальним театром, досліджуючи тему війни, роботи з травмою, колективною пам’яттю. У цьому проєкті мені було цікаво працювати, як і всім на репетиціях. Багато з того, що ми придумали під час репетицій, увійшло до фінальної версії; дещо з цього залишиться лише між нами. Але це справді позитивний досвід: в часи кризи та війни мати такий простір для розваги.
— Згідно сюжету, хлопець, що думав про самогубство, отримав шанс на спасіння від кота. Які теми вам хотілося б обговорити з глядачами?
— В легкій, ненав’язливій формі хочемо говорити про дружбу, про близькість, яка може виникати між людьми та тваринами. А також як ця близькість і дружба впливають на нас, наскільки важливо мати підтримку та підтримувати того, хто поруч.
— Які виклики виникли під час роботи над постановкою?
— Основним викликом була робота з жанром. Протягом останніх 10 років я, переважно, займалася темою війни, травми. Це зовсім інший процес — документальні або імерсивні вистави, театр свідка тощо.
Було незвично: досліджувати себе, світ, людей, з якими співпрацюю, через іншу призму, форму та розмови. Цей процес дуже цікавий і веселий, дозволив заглянути у «інші двері» театру.
— Розкажіть про художнє оформлення вистави — який її простір, костюми, можливо, музика або візуальні ефекти.
— У виставах зазвичай використовую мінімум художніх засобів. У цьому випадку на сцені буде елементи квартири, побуту, велика кігтеточка. Також буде багато відео, які ми спеціально зняли для введення деяких персонажів. Частина відео оброблена за допомогою штучного інтелекту.
Костюми виготовив Олег-Родіон Шуригін-Грекалов. Ми багато говорили про виставу, про її героїв, і йому вдалося підкреслити унікальність кожного персонажа, зокрема двох різних котів для двох складів.
***
Вистава увійде до репертуару «Дикий театр» і буде показуватися протягом року.
«Дуже сумна людина»
Коли: 4 жовтня, 7 листопада
Де: Сцена 6, Васильківська 1, Довженко центр
Вартість квитків: 300-1000 грн.
«Дикий театр» — незалежний київський театр, відомий своїми гостросоціальними постановками, провокаційними темами та сучасною мовою спілкування з публікою. Він працює поза державними інституціями та прагне створити актуальний, сміливий і доступний театр для широкої аудиторії.