Екстремальні погодні явища, що стають дедалі поширенішими через зміни клімату, викликають раптові короткострокові зрушення цін на продукти харчування у всіх куточках планети.
Раніше вчені зосереджувалися на довгострокових наслідках глобального потепління, таких як зменшення врожайності та загальне зростання продовольчої інфляції. Натомість тепер спостерігаються локальні, але швидкі цінові коливання, які виникають безпосередньо після екстремальних погодних явищ. Це висновки вчених Барселонського суперкомп’ютерного центру.
У дослідженні наводяться численні приклади впливу кліматичних факторів на ціни:
У Європі оливкова олія зросла в ціні на 50% через посуху в південній Іспанії в 2022–2023 роках.
В Індії ціна на цибулю зросла на 89% після травневої спеки.
У Південній Кореї капуста подорожчала на 70%, в Японії рис – на 48%, а в Китаї овочі – на 30%.
У США (Каліфорнія та Аризона) овочі подорожчали на 80% через тривалу посуху наприкінці 2022 року.
Окремо слід зазначити приклад Великої Британії, де шоколад подорожчав у три рази через зростання цін на какао внаслідок посух в Гані та Кот-д’Івуарі.
На думку одного з авторів дослідження, кліматолога Максиміліана Котца, багато з погодних явищ, що викликали цінові коливання, не мали аналогів. Температури виявилися вищими від тих, які можливі за умов стабільного клімату, що не підлягає впливу людини.
Науковці попереджають: ці тренди лише посилюватимуться, оскільки парникові викиди зростають, а екстремальні погодні явища стають дедалі частішими. В результаті продовольча система стане ще вразливішою до кліматичних потрясінь.
Вплив погоди посилюється через людський фактор – ринкові спекуляції та недалекоглядні державні рішення. Так, під час посухи в Росії у 2010 році, яка спричинила стрибок цін на пшеницю, уряд ввів експортне ембарго. Це призвело до різкого зростання світових цін і викликало заворушення в деяких країнах, зокрема в Мозамбіку.
На думку економіста Раджа Пателя, який прокоментував дослідження, інфляція цін на продукти має політичне підґрунтя: “Це завжди політика.”
Найсильніше кліматичні потрясіння відчувають країни, які залежать від імпорту продуктів. У Великій Британії, наприклад, це викликає нестабільність цін у супермаркетах. В умовах зростання цін на харчі найбільше страждають малозабезпечені верстви населення: їм доводиться зменшувати споживання, часто відмовляючись від фруктів, овочів та поживних продуктів.
Такі коливання також становлять виклик для центральних банків – зростання цін на продукти ускладнює ефективний контроль над загальною інфляцією, особливо в країнах, де харчі займають значну частку споживчих витрат.
У травні споживча інфляція в Україні зросла до найвищого рівня з початку року – 15,9% у річному вимірі, що перевищило прогнози Національного банку.
Аналітики пояснюють стрибок цін значним подорожчанням сирих продуктів харчування, зокрема продукції тваринництва – молока, м’яса та яєць, а також окремих овочів і фруктів. Ці категорії постраждали через зростання виробничих витрат, зменшення поголів’я та несприятливі погодні умови.