Кличко відреагував на смерть легендарного боксера Джорджа Формана

У п’ятницю, 21 березня, у США зупинилося серце легендарного американського боксера Джорджа Формана. Мер Києва Віталій Кличко висловив співчуття з приводу смерті чемпіона, з яким був дуже добре знайомий.

«Не стало легендарного Джорджа Формана. Людини великої волі і цілеспрямованості. Людини великої волі і цілеспрямованості. У 1968-му він став олімпійським чемпіоном. У 1973-му завоював титул чемпіона світу в суперважкій вазі та через рік втратив його. За кілька років потому пішов зі спорту та тріумфально повернувся через 10 років! Знову став чемпіоном світу. Найстаршим. У 45 років! Цей рекорд досі не побив ніхто з боксерів-супертяжів», — написав мер Києва у своєму Telegram-каналі.

Джордж Форман неодноразово відвідував бої Віталія та Володимира Кличків, які проходили у різних країнах. Був коментатором деяких із поєдинків.

«Світла памʼять великій людині… Легенди не вмирають», — додав мер Києва.

Нагадаємо, що коли Форман виграв золото Олімпійських ігор 1968 у Мехіко, йому було лише 19 років. Після переходу у професіональні боксери він досить швидко став зіркою.

У січні 1973 року технічним нокаутом переміг непереможного на той момент Джо Фрейзера і став чемпіоном світу в надважкій вазі. У тому поєдинку Форман шість разів відправляв суперника в нокдаун.

Потім Джордж провів два успішних захисти та зустрівся з легендарним Мохаммедом Алі у 1974 році. Поєдинок закінчився поразкою Формана нокаутом у 8 раунді. У 1976-му «Біг Джордж» вдруге переміг Фрейзера, відправивши суперника двічі в нокдаун у 5 раунді.

У 1977 році легенда боксу завершив кар’єру та став священником, але через 10 років повернувся на ринг. У 1994-му переміг Майкла Мурера. На той момент йому було 45 років. Свій останній поєдинок Форман провів у листопаді 1997-го, коли за рішенням суддів програв Шеннону Бріггзу. На рахунку Джорджа 81 бій, із них 76 закінчилися перемогами.

Читайте також:

«Кличко вручив нагороди ветеранам-спортсменам, які представляли Україну на Іграх Нескорених у Канаді».

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»

Джерело