Обряд поховання завжди супроводжує численні забобони, які слід дотримуватися.
Вважається, що родичі не мають права нести труну. Важливо зрозуміти, чому такі дії категорично заборонені.
Кому дозволено нести труну померлого
Труну померлого має нести особа, яка не перебувала у близьких родинних зв’язках з покійним. Це можуть бути:
Знайомі, які не мали тісних стосунків з померлим. На них прикмети не впливають, тому побоюватися нема причин.
Близькі друзі. Вони демонструють свою повагу та підтримують один одного у важкий час.
Колеги покійного. Для них також дозволено нести труну під час похорону.
Далекі родичі. Це надає змогу залучити блага, адже добрі справи, як вважається, повертаються сторицею.
Труну несуть, зв’язавши руку хусткою. Після поховання її знімають, а руки обов’язково миють. Ритуальні атрибути на кладовищі не залишають.
Кому суворо заборонено виконувати ці дії
Дружині або чоловікові покійного. Це може призвести до погіршення атмосфери в родині і виникнення нещасних випадків.
Батькам. Їм категорично заборонено нести свою дитину. Вони повинні перебувати на початку процесії. Якщо ж вони візьмуть на себе цю роль, то можуть залучити неприємності в своєму житті.
Тіткам чи дядькам. Це може посилити біль втрати.
Родичам чоловіка чи дружини. Це загрожує сімейними конфліктами та іншими проблемами.
Чи можуть родичі нести труну
Кровні родичі не мають права виносити труну. Вважається, що це приносить важке випробування для тих, хто залишився. По-перше, їм складніше змиритися з втратою, по-друге, вони привертають негативні наслідки.
Це може призвести до серії невдач. Проблеми, немов магніт, починають притягуватися до сім’ї.
Якщо син хоче нести труну
Дітям заборонено нести тіло батьків на цвинтар. Цей заборонний ритуал має коріння в давніх повір’ях, згідно з якими сусіди та знайомі можуть неправильно витлумачити їхні дії.
Говорять, що якщо кровні родичі беруться нести вінки, хрести або труну, це може призвести до їхньої смерті.
Хто може нести квіти та вінки
Близьким покійного також заборонено нести вінки та квіти. Вважається, що це може привести до нових втрат у родині.
Цю обов’язок варто довірити знайомим небіжчика, які не мали з ним тісного спілкування, колегам або далекій родині.
Відношення церкви до цього питання
Церковнослужителі вважають смерть переходом душі в Боже Царство. Тіло вважається тимчасовою оболонкою. Існує низка правил поховання, які висловлюють віру у воскресіння покійного, але ці обряди не пов’язані з народними забобонами.
Церква не забороняє родичам нести тіло померлого. Близькі повинні думати тверезо, адже виконуючи ці обов’язки, вони виявляють повагу до покійного, супроводжуючи його в останню путь.
Похорон – це складний день для кожного, хто втрачає рідних і близьких. Це таємнича церемонія, під час якої прощаються з близькою особою, а її душа переходить у Царство Боже.
Існує безліч прикмет про те, як готуватися до похорону рідної людини, що заборонено робити на кладовищі і після похорону.
Кровним родичам не дозволяється нести труну. Вважається, що “кров тягнеться до крові”, і близькі покійного ризикують наблизити свою загибель, якщо їхні дії будуть порушено.
Також не можна йти перед труною. Це може призвести до негативних наслідків, що з часом можуть викликати біду чи хворобу.