6 березня 2025 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив перший документ, спрямований на виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Україна проти Росії» щодо Криму. Йдеться про порушення понад десятка основоположних прав, серед яких — право на життя, свободу слова, свободу пересування, справедливий суд, а також заборона катувань і дискримінації.
В Українському кризовому медіацентрі експерти й правозахисники обговорили механізми контролю за виконанням цього рішення, його потенційні наслідки для Росії та кроки, які здійснює Україна разом із міжнародними партнерами для забезпечення правосуддя та відновлення порушених прав.
Як зазначила Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах ЄСПЛ, Комітет міністрів Ради Європи ухвалив перше рішення щодо виконання рішення суду, окресливши основні зобов’язання російської федерації.
«Комітет визнав системні порушення прав людини в Криму та встановив чіткий перелік заходів, які росія має виконати. Зокрема, йдеться про звільнення всіх політичних в’язнів, припинення репресій проти кримців, скасування незаконного застосування російського законодавства на окупованій території та забезпечення свободи пересування між Кримом і материковою частиною України. Крім того, Комітет наголосив, що міжнародна спільнота повинна активно сприяти виконанню цього рішення, оскільки росія ухиляється від своїх міжнародних зобов’язань», — наголосила Сокоренко.
Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод, зазначив, що ухилення росії від виконання рішення матиме серйозні політичні та юридичні наслідки.
«Це рішення є остаточним і не підлягає перегляду. Його невиконання лише посилює міжнародну ізоляцію РФ. Уже сьогодні країни-члени Ради Європи розглядають можливість додаткових санкцій проти російських посадовців, причетних до порушень прав людини в Криму. Крім того, питання виконання рішення ЄСПЛ може стати важливим чинником у майбутніх переговорах про санкційний режим щодо рф», — підкреслив Яворський.
Одним із можливих важелів тиску є використання заморожених російських активів для фінансування компенсацій потерпілим від порушень прав людини в Криму.
Юрист Регіонального центру прав людини Микита Петровець наголосив, що ЄСПЛ продовжує розглядати низку справ проти росії, включаючи порушення в інших окупованих регіонах.
«Це не просто юридичний документ, а важливий інструмент захисту прав українців у Криму. Його виконання має стати одним із ключових елементів міжнародного порядку денного. Чим більше держав підтримає механізми тиску, тим швидше ми зможемо добитися справедливості для всіх, хто постраждав від окупаційного режиму», — підсумував Володимир Яворський.
Правозахисники та державні інституції закликали міжнародну спільноту до консолідованих дій для забезпечення реалізації рішення ЄСПЛ та притягнення винних до відповідальності.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»