У Музеї історії Києва на першому поверсі відкрили виставковий проєкт «Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність». У рамках цього заходу представлені зворушливі фотографії жінок у національних образах, які, попри великі втрати, продовжують жити та підтримувати інших. Також висвітлено історії загиблих воїнів, що поклали своє життя за свободу України.
Двадцять жінок стали учасницями проєкту, об’єднаними спільним горем через втрату дітей і коханих. Вони навчаються жити далі, не дозволяючи суспільству забути про подвиги своїх родичів.
Одним із основних напрямів діяльності спільноти є проведення заходів для збереження пам’яті про героїв, що висвітлюють правдиву історію боротьби українців за незалежність, також про випадки оборони Маріуполя та справжні подвиги азовців.
Генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха зазначила, що це не вперше музей реалізує проєкт спільно з громадською організацією родин загиблих захисників України «Серце назовні».
«У грудні разом з Департаментом освіти і науки Києва ми відкрили виставку «Палітра пам’яті», яку пізніше демонстрували в закладах освіти міста, а тепер вона направилася до Дніпра, — зазначила Вікторія Муха. — Сьогодні у музеї презентуємо особливий проєкт, що вражає своєю теплом і зворушливістю, він демонструє силу і красу українських жінок — матерів і дружин, які виховували та підтримували наших Героїв і продовжують берегти пам’ять про їхню мужність.
Музей із гордістю та вдячністю підтримав ініціативу громадської організації «Серце назовні». Для нас це не тільки історії двадцяти жінок, родин Героїв, це частина нашої спільної сучасної історії. Яскраві образи на фотографіях символізують передчасно зламаний цвіт української нації, насичені смутком, але повні гордості та незламності. Шануємо не тільки подвиги загиблих героїв, а й силу духу та волю їх матерів і дружин, які живуть із зраненими серцями, але з безмежною любов’ю та красою.
Сподіваюся, такі соціокультурні ініціативи формуватимуть гідну культуру пам’яті про загиблих Героїв в Києві та Україні, об’єднуючи суспільство та допомагаючи прожити досвід війни. Цей проєкт не лише зберігає пам’ять, але й нагадує всім нам імена Героїв, допомагає їхнім рідним пережити біль втрати.
За словами голови громадської організації «Серце назовні», мами загиблого оборонця Маріуполя з позивним «Вектор» Віри Литвиненко, мета проєкту — продемонструвати силу та красу української жінки-берегині, яка підтримує чоловіків і синів у боротьбі на фронті, багатьох з яких, на жаль, вже немає.
«Вони зробили найдорожчий подарунок — зберегли наші життя ціною своїх. І ми повинні жити це життя гідно, зберігаючи пам’ять про наших полеглих Героїв, допомагати живим, боротися за полонених», — наголосила Віра Литвиненко. — Наші очі бачили безліч сліз, які не втримає небо, але наші усмішки на знімках мають стати підтримкою для інших жінок і матерів, які втратили не лише рідних, але й, можливо, весь світ, жагу до життя, опору під ногами. Сподіваємося, ми надихнемо їх прикладом жити далі, боротися за перемогу, шанувати своїх героїв, бо ми є носіями цієї пам’яті.
Під цими красномовними образами фотографій прихований колючий дріт. Недарма ми обрали для афіші роботу Володимира Реброва, що зображує вінок і колючий дріт. Це наш біль, який ми будемо нести все життя. Але ми сильна нація, в основі якої стоїть жінка, берегиня українського роду.
Віра Литвиненко розповіла «Вечірньому Києву», що проєкт стартував перед Днем матері у травні. Багато часу пішло на фотосесію, підготовку макетів і друк, аби продумати всі деталі. Для виставки обрано різнопланові образи: з різним фоном, вбранням та головними уборами.
У знак вдячності Віра Литвиненко подарувала Музею історії міста Києва прапор громадської організації «Серце назовні», зазначивши, що ми маємо перемогти у цій війні, незважаючи на усі труднощі.
Оксана Покойова, мати героя Івана Покойова, військовослужбовця служби супроводу Азову, згадує, як рік вони створювали, навчали школярів, намагаючись знайти відгук у їхніх серцях.
«Палітра пам’яті» проходила через заклади освіти, демонструючи малюнки та історії загиблих героїв, наших дітей. Проєкт із фотосесією виник як ідея подяки кожній жінці, що подолала свої тривоги та ділилися своїми переживаннями, — розповіла Оксана Покойова. — Жінка в Україні є берегинею роду, історії, і ми маємо донести це до людей, у їхні серця, розповідаючи про героїв нашого буремного часу.
Після цього проєкту я одягла форму сина та пішла служити. Це продовження його справи — бути серед воїнів, допомагати їм після поранень — велика відповідальна місія для мене, яка відновила мене. Я ставлю бійців на милиці, в колісні крісла, допомагаючи їм зробити перші кроки. І саме це дає мені відчуття життя.
Ірина Мінченко, мати героя Артура Ворони розповіла, як втілювався проєкт «Квітуча Незламність».
«Світлини зробили дизайнерська студія Катерини Потлової та студія Nenka, які підібрали барвисті образи, — зазначила вона. — Фотографи створили атмосферу затишку та тепла, навіть змусили нас усміхатися. Для мене це була перша така фотосесія, я зрозуміла, що треба жити далі, бо наші діти заплатили дуже високу ціну, щоб ми не горювали.
Нас об’єднало горе, але не зламало. З’явилася мотивація бути достойними наших Героїв, йти далі пліч-о-пліч та триматися разом. Тепер ми вважаємо себе родиною. Проєкт розробляли всі разом. Це не проєкт, а внутрішня трансформація, усвідомлення, що навіть у болю народжується сила любові та людського духу, що об’єднує тих, хто пережив горе. Наші діти та чоловіки навчили нас любити, так що нічого не може знищити, навіть смерть. Тому цей проект про біль, що проростає надією, про любов, що сильніша за все, і про нас — живих, щирих, незламних.»
У виставковій залі транслюються ролики про загиблих захисників та демонструються їхні особисті речі. Також представлені артоб’єкти — гільзи, розписані народною майстринею Тетяною Кубрицькою.
На відкритті проєкту було багато гостей. Уповноважений з питань ветеранів у місті Києві Станіслав Риженков поділився, що на виставці побачив історії багатьох своїх загиблих побратимів, з якими разом захищав Маріуполь.
«У наших реаліях надзвичайно важливо формувати культуру пам’яті, щоб ми пам’ятали наших героїв. І сьогодні родини є голосом загиблих воїнів, — зазначив він. — Я вдячний матерям і жінкам за силу, підтримку, за те, що продовжують жити незважаючи на тяжкість втрати. Вони є прикладом для інших матерів і дружин, демонструючи, як знайти сили продовжувати жити на пам’ять про полеглих захисників».
Перший заступник директора Департаменту культури КМДА Микола Шуляк сердечно подякував жінкам, які виховали та підтримали справжніх українських героїв. Він додав, що всі заклади культури Києва готові до співпраці, щоб забезпечити можливість відвідувати такі значимі проєкти.
Начальник управління організації розслідувань злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України Христина Подиряко додала, що поліція завжди відкрита для родин і всіх, хто потребує допомоги.
«Особисто вражена побаченим сьогодні. Ці мужні жінки, матері, які вірять у нашу державу, наш народ, незалежність. Завдяки їхнім чоловікам і синам ми можемо сьогодні стояти тут», — підкреслила вона.
«Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність»
Коли: до 3 серпня, графік роботи виставки: Ср.-Нд.: 12:00-19:00, Пн-Вт.: вихідні
Де: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 1-й поверх
Вартість квитків: 80/40 грн (повний/пільговий)
- «Серце назовні. Палітра пам’яті»: київські школи стали платформою для артпроєкту, присвяченого полеглим воїнам. Картини батьків, сестер, дружин мужніх бійців, які пожертвували життям за Україну, демонструвалися у столичних закладах освіти, даючи можливість учням дізнатися більше про їх історії та героїзм.