Особливу увагу привертає полігон №5, який, попри рішення Київради про поетапне закриття до 2025 року, продовжує функціонувати через відсутність альтернативних об’єктів для захоронення відходів.
В інтерв’ю для спільного проекту «Київ FM» та «Вечірнього Києва» голова правління ПрАТ «Київспецтранс» Андрій Грущинський розповів про поточний стан полігону №5, заходи щодо його рекультивації та модернізації систем очищення фільтрату.
КИЇВ — ЄДИНЕ МІСТО В УКРАЇНІ, ДЕ РІЗНІ ВИДИ ВІДХОДІВ ЗАХОРОНЮЮТЬСЯ НА РІЗНИХ ПОЛІГОНАХ
— «Київспецтранс» є одним із ключових підприємств у сфері поводження з відходами в столиці. Розкажіть, будь ласка, що входить до сфери діяльності вашої компанії?
— «Київспецтранс» — це підприємство з багаторічною історією, засноване ще у 1971 році. Тоді воно було єдиним у Києві, що займалося санітарною очисткою міста. До обов’язків підприємства входило вивезення твердих побутових відходів, їх захоронення, обробка великогабаритних та будівельних відходів, а також рідких побутових відходів. Цікаво, що понад 50 років тому «Київспецтранс» відповідав ще й за відлов безпритульних тварин.
Сьогодні наше підприємство займається вивезенням твердих побутових відходів з п’яти районів столиці. Крім того, ми є операторами двох полігонів: полігону №5 у селі Підгірці Обухівського району та №6 у Голосіївському районі Києва.
— На відміну від об’єкту у Підгірцях, полігон №6 рідко згадується в інформаційному полі. Чому так?
— Ще на межі 1980–1990-х років міське керівництво ухвалило дуже прогресивне, як виявилося згодом, рішення — розділити потоки твердих побутових і будівельних/великогабаритних відходів. Це дозволило Києву стати фактично єдиним містом в Україні, де ці типи відходів захоронюються окремо, на різних полігонах.
Як відомо, будівельне та великогабаритне сміття, на відміну від побутового, має інші фізичні й хімічні властивості. Полігон №6 приймає саме інертні відходи — ті, які не містять органіки, не гниють і, відповідно, не створюють неприємного запаху. Ми уважно стежимо, щоб на цей полігон не потрапляли відходи з органічною складовою. Це дозволяє підтримувати полігон у стабільному, контрольованому стані.
Натомість полігон №5 у Підгірцях приймає всі ті відходи, які ми щодня утворюємо вдома, на вулицях, у закладах харчування, кінотеатрах чи громадських місцях. Тобто мова про звичайне сміття, яке потребує зовсім іншого підходу до зберігання й утилізації.
ПОЛІГОН У ПІДГІРЦЯХ ПРИЙМАЄ ВІДХОДИ НЕ ЛИШЕ З КИЄВА, А Й КИЇВСЬКОГО РЕГІОНУ
— Відомо, що «Київспецтранс» утилізує понад половину твердих побутових відходів Києва. Скільки це в цифрах, наприклад, за рік?
— Згідно зі статистикою, в Україні щорічно утворюється близько 10 мільйонів тонн відходів. У Києві ця цифра становить приблизно 1,2 мільйона тонн на рік. Минулого року полігон прийняв на видалення більше 700 тисяч тонн.
Варто зазначити, що приблизно 15–20% цієї кількості — це сміття, яке надходить не лише з Києва, а й з Київського регіону — Обухова, Василькова, Українки, а також деяких населених пунктів Фастівського району, які змушені звертатися до полігону №5 для утилізації відходів через відсутність альтернатив.
Полігон №5 є власністю територіальної громади міста Києва, і місто вкладає значні кошти в його екологічну безпеку та модернізацію. Ми розуміємо складну ситуацію інших громад, де відсутні належні умови для утилізації відходів, але водночас усвідомлюємо обмеженість ресурсу полігону. Створення нових таких об’єктів наразі є складним завданням через проблеми з локацією та відсутністю відповідної інфраструктури.
— Але ж Київ не один рік займається пошуком альтернативних локацій для полігону
— Так, за моєї пам’яті місто неодноразово зверталося до керівництва Київської області з проханням знайти альтернативні ділянки для розміщення нового полігону або сміттєпереробного заводу. Ми навіть укладали певні меморандуми та здійснювали пошук таких місць. Проте, на жаль, цей процес не увінчався успіхом.
Станом на сьогодні, говорити про наявність конкретної локації, яка могла б замінити полігон №5 після завершення його експлуатації, поки складно. Однак ця робота триває постійно, адже і міська, і обласна влада усвідомлюють необхідність знайти таку альтернативу, щоб уникнути ситуації, коли відходи з міста та регіону не буде куди вивозити.
ДРУГА КАРТА ПОЛІГОНУ НИНІ В ПРОЦЕСІ ПЕРЕОСНАЩЕННЯ
— Що сьогодні являє собою полігон №5. Чи має об’єкт ще ресурс приймати відходи?
— Зараз, після серії реконструкцій, на першій карті полігону, яка вже п’ять років не приймає відходи, завершується стадія рекультивації. Друга карта перебуває в процесі технічного переоснащення.
Полігон №5 — це інженерна споруда, що відрізняється від більшості об’єктів в Україні, куди звозять відходи. На відміну від багатьох сміттєзвалищ, що виникли стихійно, наш майданчик був спроектований і побудований відповідно до державних будівельних норм.
Полігон має протифільтраційний екран, що запобігає потраплянню фільтрату в ґрунтові води. Існує дренажна система для збору фільтрату, каналізаційно-насосні станції для його перекачування та система очистки, яка складається з п’яти модулів. Три з них були збудовані в останні шість років і дозволяють обробляти до 600 кубометрів фільтрату на добу.
Крім того, полігон оснащений системою збору полігонного газу з генерацією електричної енергії. Всі роботи проводяться відповідно до наказу Мінрегіону, що регламентує експлуатацію полігонів.
Тож, хоча полігон і не є ідеальним місцем, він наразі не має альтернативи і відіграє важливу роль у життєзабезпеченні столиці.
— Ще у 2018 році Київрада ухвалила рішення про поетапне закриття полігону №5 до 2025 року. Проте цей термін не було дотримано. Чому?
— Потрібно розуміти, що «закриття полігону» — це не просто повісити замок на ворота і припинити прийом сміття. Це складний процес, який включає низку технічних і екологічних заходів, необхідних для забезпечення подальшого існування цього об’єкту без загрози для оточуючого середовища.
Рішення Київської міської ради передбачало поетапне виконання цих заходів. Там зазначено, що навіть після завершення експлуатації полігону, міська громада, як власник цього об’єкта, зобов’язана утримувати його в безпечному стані. Це включає оплату електроенергії для роботи насосів, закупівлю реагентів для очищення фільтрату та інші необхідні витрати.
Нажаль, війна внесла свої корективи у терміни, проте робота триває. Як я вже говорив, ми припинили захоронення на першій карті полігону ще п’ять років тому і зараз реалізуємо проект її рекультивації. Цього року плануємо завершити ці роботи. Паралельно триває реконструкція та технічне переоснащення другої карти.
ПІСЛЯ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОЛІГОН МАЄ ПЕРЕТВОРИТИСЯ НА ЗЕЛЕНИЙ ПАГОРБ
— Ви часто вживаєте слово «рекультивація». Що це означає?
— Рекультивація — це процес виведення полігону з експлуатації та приведення його до екологічно безпечного стану.
Полігон № 5 збудований у вигляді великої чаші, дно якої вкрите спеціальною плівкою, що запобігає проникненню рідини в ґрунтові води. По дну прокладені перфоровані труби, які збирають фільтрат і відводять його через систему каналізаційно-насосних станцій на очисні споруди. Навколо полігону облаштовано 18 спостережних свердловин для контролю якості ґрунтових вод.
Після завершення експлуатації полігону насип з відходами вирівнюється до певної форми. Поверх укладається шар суглинку, щебінь різної фракції для збору полігонного газу, геотекстиль і геомембрана — щільна плівка товщиною 4–5 мм, яка запобігає виходу газу в атмосферу та проникненню опадів у товщу відходів, з прошарками піску та суглинку. Зверху на все насипається шар родючого ґрунту, на якому висівається трава.
У результаті утворюється зелений пагорб, який органічно вписується в рельєф місцевості.
НА ПОЛІГОНІ №5 ПРАЦЮЄ СУЧАСНА СИСТЕМА ОЧИЩЕННЯ ФІЛЬТРАТУ
— Ви отримуєте багато критики від екологів, які говорять про те, що потужність системи очистки фільтрату недостатня, що вона не справляється і що багато токсичних речовин потрапляє в ґрунт. Чи справді є небезпека?
— Людиною, яка найбільше зацікавлена в тому, щоб полігон не впливав на довкілля, є я сам. Як посадова особа, я несу відповідальність перед законом за стан цього об’єкту і повинен забезпечити, щоб жодні токсичні чи заборонені речовини не потрапляли в навколишнє середовище. Тож починаючи з 2016 року ми послідовно реалізуємо на полігоні комплекс заходів, спрямованих на перетворення його на екологічно нейтральний об’єкт, який не становить загрози для довкілля та мешканців навколишніх сіл.
Крім того, я з родиною ще й мешкаємо за 500 метрів від полігону, тож маю ще й особисту мотивацію. Пообіцяв рідним, що з часом з вікна вони бачитимуть не сміттєзвалище, а зелені пагорби — планомірно працюємо над цим.
— Які етапи очистки проходить фільтрат?
— Фільтрат — це рідина, що утворюється всередині твердих побутових відходів і до якої додаються атмосферні опади, що проникають у тіло полігону.
На полігоні №5 працює сучасна система очищення фільтрату. Спочатку він проходить підготовку — регулюється рівень pH, щоб забезпечити ефективну роботу мембранних фільтрів. Проходячи через ці фільтри рідина розділяється на дві частини — очищену технічну воду, яку, відповідно до встановлених норм, можна повернути в навколишнє середовище і концентрований фільтрат, який залишається на полігоні і зберігається в спеціальних озерах-відстійниках.
Таким чином, ми забезпечуємо безпечне поводження з фільтратом, мінімізуючи його вплив на довкілля.
— Але зберігання концентрату в відстійниках — це ще не завершений процес…
— Все вірно — щоб завершити процес, концентрат потрібно стабілізувати. У 2021 році ми вже замовляли підготовку техніко-економічного обґрунтування для вибору найкращої технології утилізації концентрату. На жаль, у 2022 році через повномасштабне вторгнення росії ми не змогли продовжити ці роботи, і договір довелося розірвати. Цього року плануємо провести нову закупівлю таких послуг і визначити технологію для остаточного вирішення питання з фільтратом.
УКРАЇНЦІ НЕ ГОТОВІ ПЛАТИТИ ЗА ЕКОЛОГІЧНУ УТИЛІЗАЦІЮ СМІТТЯ
— А щодо смороду, бо за нього ви теж отримуєте шквал критики
— Приблизно половина з того, що викидає людина — це органіка або пакування, яке зазнало впливу органіки. Звісно, під впливом температури та атмосферних опадів все це починає розкладатися, внаслідок чого утворюється газ із неприємним запахом.
Великі міста всіх європейських країн, опинившись у ситуації, коли територія і населення збільшується, а місця для відходів стає все менше, постали перед вибором: шукати ще одну ділянку під звалище або впроваджувати такі методи переробки сміття, які усунуть запах, утворення фільтрату і ризик загоряння.
Власне, вся європейська сміттєпереробка — це відповідь на ці три виклики. Варто усвідомити, що результатом роботи сміттєпереробних заводів не є вироблення товарної продукції чи енергії — це побічні речі. Основна мета — це перетворення сміття на субстанцію, яка не має запаху, не горить і не утворює фільтрат. Саме тому ці заводи будують і за це люди платять гроші.
— За Вашим досвідом, чи готові люди брати на себе відповідальність за утворення та правильне поводження з відходами?
— На жаль, зараз — ні. Біля в’їзду на полігон №5, повз який щодня проїжджають мешканці навколишніх сіл та ті, хто прямує до Києва, можна без оплати викинути сміття. Кілька місяців тому ми встановили там контейнери для роздільного збору і заразом запропонували всім, хто викидає сміття безкоштовно, за допомогою QR-коду зробити благодійний внесок на чи не найвідоміший український фонд, який допомогає ЗСУ. І ми побачили дві проблеми: по-перше, люди дуже рідко сортують відходи і, по-друге, благодійний внесок зробили одиниці.
Втім, українці — цивілізована європейська нація і ми віримо, що ситуація зміниться. Для формування нових звичок потрібен час.
Читайте також:
Майже 70% звернень киян, що надходять у Центр комунального сервісу, вирішують дистанційно
Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»