18 Жов 2025, Сб

Лестощі Путіна підтримують Трампа: Угорщина на межі європейського зганьблення.

Фото: gettyimages.com

Можлива зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна в Будапешті невідмінно негативно вплине на ЄС, який прагне ізолювати Віктора Орбана – прихильника Кремля. Будапешт постійно блокує антиросійські санкції та інтеграцію України в Європейський Союз та НАТО. Путін вправно використовує лестощі, підлаштовуючи свою позицію під зміни в поведінці Трампа, коли той готовий до рішучих дій проти Росії. Європі слід передати на користь Києва заморожені €210 млрд. Ось кілька висловлювань з міжнародних ЗМІ.

“Зустріч Трампа з Путіним у Будапешті – серйозний удар по Європі”, The Telegraph, Велика Британія

Оголошення Трампа про зустріч з Путіним у Будапешті з метою обговорення ситуації в Україні буде сприйняте в Європі як серйозний удар. Прем’єр-міністр Угорщини Орбан відчуває себе, як кіт, якому дали вершки.

Орбана часто критикують за його прихильність до Путіна. Він постійно перебуває у конфлікті з Володимиром Зеленським і виступає проти заходів, що вводять санкції. Він не раз ставив під сумнів позиції своїх союзників у НАТО та ЄС, де саміти по Україні часто закінчуються домовленостями, що не підтримуються Угорщиною, що є порушенням європейських норм.

Відносини з Зеленським залишаються напруженими. Орбан обіцяв заблокувати вступ України до ЄС та звинувачує Київ у переслідуванні етнічних угорців.

В серпні Україна зупинила ключовий російський трубопровід, що постачає нафту до Угорщини, яка залежить від Кремля.

Однак Орбан ніколи не критикував Трампа з моменту свого першого терміну. Він залишався лояльним у часи президентства Джо Байдена, здобувши популярність серед американських консерваторів.

Байден попереджав про те, що Трамп “орбанізує” США, порівнюючи лідера “Фідес” із диктатором через обмеження на свободу пресу та права спільноти ЛГБТ.

Байден також передбачав, що деякі політичні рішення Трампа в його другий термін можуть бути натхненні Угорщиною, зокрема у правовій сфері, де зазначалось обмеження на визначення статі.

Трамп уже висловив підтримку Орбану в контексті майбутніх угорських виборів 2026 року. Можлива зустріч у Будапешті стане великим досягненням для лідера країни з населенням 9,5 мільйона. Це буде ударом для тих у ЄС, хто сподівається, що Орбана замінить Петер Мадяр – проєвропейський консерватор, який, згідно з опитуваннями, випереджає угорського прем’єра.

Орбан з задоволенням сприймає свою роль “поганого хлопця” в очах Брюсселя, заснувавши європейське об’єднання євроскептичних партій, що прагнуть зменшити повноваження Єврокомісії.

Його жорстка антиімміграційна політика зазнала осуду з боку ЄС, включаючи створення транзитних зон для мігрантів між прикордонними парканами.

Минулого року він розлютив європейських союзників, організувавши “миротворчу місію” до Києва, Москви та Пекіна, що порушувало недоторканність особистої зустрічі з Путіним. Європейські дипломати наполягали на тому, що Орбан не представляв позицію ЄС, незважаючи на те, що Угорщина головувала в блоці під час цього періоду.

Обрання Угорщини для проведення саміту негативно вплине на Київ

Обрання Будапешту місцем проведення саміту викличе неабияке обурення в ЄС. Блок, у своїй суті, знаходиться переважно осторонь від мирних переговорів щодо України і обурюється незначною участю. Це негативно позначиться на Києві. Відповідно до Будапештського меморандуму 1994 року, країна відмовилась від ядерної зброї в обмін на спустошуючі гарантії Росії щодо поваги до її суверенітету та кордонів.

Зважаючи на це, вибір місця проведения саміту стає хіба що на руку, адже Угорщина оголосила про свій вихід з Міжнародного кримінального суду, після того, як останній видав ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. МКС також видав ордер на арешт Путіна за воєнні злочини, вимагаючи від підписантів гарантій заарешту російського лідера.

Країна, яку майже всі члени й інституції ЄС ігнорували, наразі у центрі уваги Трампа. Цього тижня під час конференції в Єгипті президент США звернувся до Орбана зі сцени: “Ми поважаємо Віктора. Ви чудовий, правда? Я знаю, що багато людей не згодні, але я єдиний, хто має значення“, – звернувся Трамп до європейських лідерів, серед яких були прем’єри Італії Джорджія Мелоні та Британії Кір Стармер.

Підтримка Орбана – це не лише винагорода за підданість, а й спосіб зміцнення можливостей Білого дому реалізувати “трампізм” на глобальному рівні.

“Як тирада Путіна про історію на Алясці вплинула на зустріч Трампа та України”, The Financial Times, Велика Британія

Трамп прибув на Аляску, сподіваючись укласти угоду з Путіним про припинення війни. На жаль, російський лідер відхилив пропозицію і прочитав довгу лекцію про історію.

Лідери знову спілкувались 16 жовтня та домовились зустрітися в Будапешті без чіткої дати. Однак напружена зустріч в Анкориджі, з якої Трамп ледве не втік, вже змінила їхні стосунки.

Трамп привітав Путіна на Алясці відкритим рукостисканням та широкою усмішкою. Але, за словами осіб, обізнаних з переговорами, теплота швидко зникла, коли вони опинились за зачиненими дверима.

Путін не прийняв пропозицію Трампа про зняття санкцій та перемир’я, наполягаючи, що війна завершиться лише за умови капітуляції України і передачі більшості Донбасу.

При свідках Путін відкинув американську пропозицію про зниження санкцій і перемир’я, наполягуючи на капітуляції України та передачі критично важливої частини Донбасу.

Після цього Путін виступив із розгорнутою лекцією, починаючи з середньовічних князів, таких як Рюрик і Ярослав Мудрий, поряд з козацьким гетьманом Богданом Хмельницьким – постатей, які він часто використовує для підтвердження своєї тези про те, що Україна й Росія є частинами однієї нації.

Трамп, спантеличений, кілька разів підвищив голос і в один із моментів пригрозив піти. Врешті-решт, він перервав зустріч і скасував запланований обід, під час якого ширший склад делегацій мав обговорити економічні зв’язки.

Коли Трамп оголосив, що “це був чудовий і успішний день на Алясці”, це підштовхнуло Зеленського та європейських лідерів звернутись до Білого дому, щоб перешкодити Україні здаватися. Але та зустріч стала поворотним моментом – найнижчою точкою у відносинах Трампа та Путіна, що призвело до зміни позицій США на користь України.

Оскільки Трамп став все більше розчарованим Путіним, його адміністрація дозволила європейським союзникам купувати зброю з американських запасів для України, а також допомагала націлювати удари на російську енергетичну інфраструктуру та погрожувала Путіну продати Україні ракети, здатні вразити Москву.

Вашингтон також запровадив новий тариф 25% на імпорт з Індії як відповідь на продовження закупівлі російської нафти.

Зміни, однак, не є завершеними. США не виконали обіцянки ввести санкції на експорт енергоресурсів із Росії. Можливо, щоб зберегти Трампа в ролі посередника в мирному процесі. Але політичний тренд відходить у напрямку – примусити Путіна повернутись до переговорів щодо України.

Російський лідер стверджує, що жодні угоди неможливі, якщо не будуть вирішені питання, які він називає “координуючими причинами” конфлікту – зміна влади у Києві, припинення розширення НАТО та постачання західної зброї Україні. Для Путіна пропозиція Трампа була неприйнятною, оскільки він вимагав капітуляції України.

Зеленський відвідав Білий дім 17 жовтня з більшою надією, ніж будь-коли з моменту повернення Трампа до влади. Допомога розвідки США та постачання Україні ракет Tomahawk стали обнадійливими знаками для Києва і його європейських союзників, що Трамп нарешті готовий діяти проти Росії.

США закликають європейські столиці використовувати заморожені російські активи для підтримки України, так, як наразі пропонує ЄС. Америка також вимагає від ЄС запровадження мит проти Китаю через імпорт російської нафти.

Водночас, Путін багаторазово щедро хвалив Трампа під час своїх публічних виступів між самітом на Алясці та телефонною розмовою цього тижня. Коли ці два лідери знову зустрінуться в Будапешті, не існує жодних гарантій, що Трамп не піддасться на ці лестощі знову.

З Трампом це безперервна гра в перетягування каната. Ви спілкуєтеся, допомагаєте йому зрозуміти, що Путін – проблема, а далі ви рухаєтеся далі, і він знову зсувається до позиції Путіна. Тож вам доводиться недостатньо разом розмовляти“, – заявив посадовець ЄС, який брав участь у переговорах по Україні.

Проте Путін вважає, що поки що має військову перевагу, немає потреби йти на поступки – навіть коли його військова економіка зазнає значного занепаду.

Для Путіна це питання не лише фінансів. Це його спадщина. Він прагне увійти в історію як найкращий російський правитель з часів Петра“, – зазначив європейський чиновник.

Військові регулярно надають Путіну доповіді, у яких прославляють тактичні успіхи Росії, стверджуючи, що Україна зазнає більших втрат, та наводячи інформацію про ресурсну перевагу Росії.

Військові регулярно інформують Путіна про свої успіхи, стверджуючи, що Україна зазнає більших втрат, та наголошуючи на ресурсній перевазі Росії.

Для нього це ідеологічно. Він вважає, що може перемогти“, – вважає чиновник західної розвідки.

“Європа має використовувати мільярди Росії для захисту України”, Bloomberg, США

Поки США говорять про можливу нову зустріч з Путіним і не готові надати іншої фінансової підтримки Україні, ЄС має подолати значний фінансовий дефіцит, що загрожує можливості Києва купувати зброю, виплачувати своїм солдатам та відновлювати знищену інфраструктуру. Використання заморожених активів російського Центробанку повинно стати основним елементом їхньої стратегії.

Досі ЄС мудро уникнув конфіскації заморожених активів, приблизно на €210 млрд, більшість з яких вже конвертовані в готівку та зберігаються в бельгійському банку Euroclear. Повне вилучення коштів, незалежно від того, як би задовольняюче воно виглядало, порушить міжнародне право, пошатне світові ринки і створить прецедент, чого слід уникати для західних країн.

Європейські посадовці розглядають більшу реалізаторську ініціативу – відкрити безвідсоткові “репараційні позики” для України на €135 млрд.

Водночас, ЄС розглядає реалістичну пропозицію – відкрити безвідсоткові “репараційні позики” для України на загальну суму €135 млрд, обмінявши грошові активи на гарантії Euroclear. Основна сума залишиться недоторканою, що дозволить уникнути юридичних проблем. Погашення не буде очікуватись, поки Росія не виплатить репарації за агресію, як того вимагає резолюція ООН.

Фінансова потреба є нагальною. Київ використав більшу частину своїх коштів від МВФ і зіткнеться з дефіцитом у $65 млрд до 2027 року. Хоча ЄС вже передає Україні прибутки від процентних доходів з російських активів, це становить лише кілька мільярдів доларів на рік. Більше користі надала кредитна програма G7 на $50 млрд, видана державами, але забезпечена майбутніми доходами від процентів. Проте існуючі кошти не покривають потреб України після цього року, і багато з них обмежені місцевим використанням – ситуація ускладнює оборона, яка складає третину ВВП країни.

Використання російських резервів для оплати України під досвід ООН надіслало б асасину Путіна сигнал, що Європа інтегрувала фінансування для тривалої боротьби. Ця ініціатива звільняла б європейських платників податків від навантажень фінансування війни, збільшуючи підтримку до рівнів, які національні бюджети не можуть собі дозволити, і доносила б повідомлення, що російський президент муситиме заплатити за свою агресію.

Водночас ризики, пов’язані з цією пропозицією, мають бути ретельно оцінені. Росія вже конфіскувала західні активи та вимагала, щоб іноземні компанії проводили розпродажі з моменту вторгнення в 2022 році, тому нові загрози націоналізації іноземних компаній матимуть мало значення.

Угорщина та Словаччина можуть спробувати зірвати плани, наклавши вето на санкції ЄС, що стосуються заморожених активів, і які мають бути одноголосно оновлені кожні шість місяців. Але ЄС продовжує зберігати фінансові важелі впливу на обидві країни, а окремі держави можуть об’єднати зусилля, щоб діяти без них, якщо це буде потрібно. З юридичної точки зору, залишаючи основну суму недоторканою, новий план надійніший, ніж відверта конфіскація.