У Києві триває міжнародна конференція «Людський капітал у воєнний час: виклики та рішення», організована Асоціацією міст України спільно з ТОВ «Промислова безпека».
Захід привернув увагу представників місцевих громад, урядових структур та бізнесу, які обговорюють стратегічні рішення для підтримки ветеранів, їхніх родин та громади загалом у непрості часи.
«Ця конференція унікальна тим, що ми не говоримо про гроші, не говоримо про відбудову інфраструктури, і найголовніше, ми не говоримо тільки з погляду місцевого самоврядування.
Представники місцевого самоврядування, центральної влади, громадських організацій та бізнесу зібралися, щоб обговорити, як наша країна має жити і розвиватися, маючи великий дефіцит трудових ресурсів.І це питання не тільки гендерне, що чоловіки мобілізовані і бракує працівників ЖКГ, водіїв. У нас також не вистачає працівників тих сфер, що вважалися раніше жіночими — лікарів, вчителів, вихователів, соціальних працівників. У багатьох громадах зруйновані чи пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури. Хто їх буде відбудовувати і для кого?
На ці та інші питання ми шукаємо відповіді, залучаючи вітчизняних та закордонних експертів», — розповів про конференцію виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
Серед ключових тем конференції — впровадження ефективних програм підтримки ветеранів у громадах та вивчення успішних кейсів їхньої реалізації. Члени Асоціації міст України діляться своїм досвідом і найкращими практиками, які спрямовані на допомогу військовим та їхнім сім’ям, створення комфортних умов для реінтеграції ветеранів.
Про те, з якими викликами у воєнний час зіштовхнувся Київ, розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда.
«Якщо ми говоримо про людський капітал, важливо розуміти, на кого ми спираємося. З початку повномасштабної війни багато киян виїхали, але водночас у місті перебуває велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Ми враховуємо це при плануванні наших політик. Також є багато ветеранів та учасників війни, які потребують працевлаштування та перенавчання. Серед них є люди з інвалідністю, що потребують відповідної інфраструктури. Це ставить перед нами важливі виклики, адже більшість закладів, університетів і гуртожитків потребують реконструкції», — зазначила Марина Хонда.
Вона зазначила, що до початку повномасштабного вторгнення столиця вибудувала принципи допомоги військовим, які брали участь в АТО/ООС, та членам їхніх родин, сім’ям загиблих. Після 2022 року кількість воїнів збільшилася в рази, як і кількість сімей, які потребують допомоги через втрату своїх рідних.
Зокрема, у столиці діє Київ Мілітарі хаб, який став основним осередком підтримки для захисників та їх родин. За рік установа надала понад 30 тисяч консультацій, і наразі триває розширення спектру послуг. Зараз здійснюється реконструкція двох приміщень для осередків установи — на лівому та правому берегах. Там, окрім різноманітних послуг, планують реалізовувати освітні проєкти для навчання та перенавчання.
«Щодо працевлаштування ветеранів, важливо працювати і з колективами, з яких вони пішли воювати. Часто колеги не знають, як комунікувати з тими, хто повернувся з війни. А коли людина отримала інвалідність, вона часто не може і не хоче повернутися на своє старе місце роботи. У нас є курси з підприємницької діяльності, але досвід показує, що зі 100 осіб, які їх пройшли, лише 20 готові розпочати власну справу. Інші не наважуються самостійно мати справу з податковою та іншими установами. Це реальність, з якою ми стикаємося», — зазначила вона.
Вона підкреслила, що враховуючи всі ці виклики, місто активно працює на випередження, щоб забезпечити плавний процес адаптації ветеранів до цивільного життя. Це охоплює тісну співпрацю з роботодавцями, які готові прийняти на роботу тих, хто повернувся з фронту, і створення програм, що допомагають їм адаптуватися до нового середовища.
Окрему увагу приділяють розвитку ветеранських просторів. Інтеграційні хаби пропонують широкий спектр послуг, включаючи підтримку, навчання та реабілітацію. Такі простори стають важливим елементом суспільного життя, сприяючи адаптації захисників України до мирного життя та інтеграції у громаду.
Не менш важливою темою є підготовка фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Учасники конференції обговорюють створення системи супроводу, яка враховуватиме індивідуальні потреби кожного ветерана, забезпечить їхню підтримку та ефективну взаємодію між державою, громадами та бізнесом.
Заступниця міністра у справах ветеранської політики Юлія Кирилова розповіла про кроки, які здійснює міністерство для реінтеграції ветеранів в рамках «Стратегії ветеранської політики до 2030 року». Зокрема про зміцнення і посилення фізичного і ментального здоров’я наших ветеранів та захисників, суттєве збільшення фінансування для сімейних лікарів, що надають психологічний супровід військовим, програми працевлаштування та перекваліфікації. Ще одна важлива ініціатива — компенсація навчання в університетах для дітей військових, зниклих безвісти та загиблих.
«Хочу наголосити на тому, що ветерани і ветеранки — надзвичайно цінний і вагомий людський капітал сьогодні в Україні. Не лише тому, що їх вже більше одного мільйона, а ще й тому, що це люди-дії», — зауважила Юлія Кирилова.
Від усіх учасників конференції також можна було почути про різні практики партнерства, що відіграють ключову роль у подоланні сучасних викликів. Учасники заходу акцентують, що лише об’єднавши зусилля суспільства, можна забезпечити довготривалу підтримку ветеранів, їхніх родин та зміцнення людського капіталу громади.
До слова, 28 березня у Києві пройде освітній ярмарок для ветеранів, ветеранок та їхніх родин.
Наталка МАРКІВ, фото Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»