Мільйон гривень щомісяця лише на корм тваринам: як зоопарк «XII Місяців» виживає під час війни

Попри дощову погоду, зоопарк «XII Місяців» прийняв численних гостей — як дорослих, так і дітей. Відвідувачі мали змогу побачити понад 200 тварин з різних куточків світу, погодувати родину жирафів та єдиного в Україні носорога, побавитися з мавпочками й приголубити тваринок з контактного зоопарку. Для гостей також були організовані тематичні майстер-класи, розважальні активності, ярмарок та приємні розіграші.

Зоопарк «XII Місяців». Фото з архіву зоопарку

Журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалася із засновником парку природи «XII Місяців» Михайлом Пінчуком, який розповів, як мешканці зоопарку переживають війну, реагують на вибухи, про новонароджених тварин за останні роки та родинні зв’язки серед підопічних. Також він поділився, скільки коштів необхідно для утримання господарства, що розкинулося на 16 гектарах, у нинішніх складних умовах.

Михайло Пінчук охоче поспілкувався з журналістами. Фото авторки

Засновник зоопарку «XII Місяців» Михайло Пінчук відкрито говорить про реалії: головною метою залишається одне — зберегти життя понад 200 тваринам. Але зробити це без підтримки людей стає дедалі складніше.

КРИЗА ДОВЖИНОЮ В П’ЯТЬ РОКІВ

«Перші п’ять років ми повноцінно розвивалися: будували нові об’єкти, привозили тварин, створювали середовище. А наступні п’ять — боролися за виживання. Спочатку через COVID-19, який позбавив нас відвідувачів, а з 2022 року — через війну.

Наш зоопарк розташований за містом, і не всім просто дістатися сюди, особливо зараз не кожен охоче їде через блокпости. За останні роки кількість відвідувачів зменшилася вчетверо, а то й уп’ятеро. Колись на стоянці не було місця, щоб поставити авто. Паркувалися вздовж дороги, під полем. Тепер навіть у святкові дні, коли тут купа розваг для дітей — стоянка напівпуста.

Та попри все ми поставили собі за мету — зберегти всіх наших підопічних. Зараз ми не привозимо нових тварин — це було б безвідповідально, коли над нами щоночі літають дрони й ракети. Все гуде від вибухів. І наражати тварин на додаткову небезпеку ми не маємо права», — зізнається засновник.

Ведмідь. Фото з архіву зоопарку
Капібара. Фото з архіву зоопарку
Каркал. Фото з архіву зоопарку

Зоопарк, який займає 16 гектарів, щодня повинен годувати, обігрівати та лікувати своїх мешканців — левів, тигрів, ведмедів, мавп та інших екзотичних тварин.

«Утримання складається з трьох компонентів, які нікуди не діваються. Бо це навіть не школа, коли можна попросити забрати дітей на деякий час, закрити школу, вимкнути опалення, електроенергію і зачекати до кращих часів. Тут ніколи не знижуються витрати на утримання тварин, чи то війна, чи карантин — всі хочуть їсти, всі люблять тепло, чистоту, комфорт.

Усі корми ми закуповуємо на ринку — виключно свіжі продукти, зокрема м’ясо тільки з-під ножа. Маємо власну вантажівку, якою раз на два тижні здійснюємо закупівлі. Меню складають зоологи, і ми купуємо рівно стільки, скільки можемо оперативно зберігати. На більші обсяги не ризикуємо, бо не маємо великих складів, а свіжість для нас — пріоритет.

Я бачив приклади, коли продукти зберігаються неправильно — овочі й фрукти втрачають якість, накопичують бактерії, і це одразу позначається на здоров’ї тварин. Тому контроль за кормами — надзвичайно важлива частина нашої роботи. Отож, в місяць лише на корм для тварин ми витрачаємо мільйон гривень».

ТВАРИНИ — ЯК ДІТИ

Михайло Пінчук розповідає про мешканців зоопарку з такою теплотою, ніби це — члени його родини. І недарма: деякі з них буквально виросли у нього вдома.

Орангутани Йося і Магда. Фото з архіву зоопарку «XII Місяців»

«Йося з Магдою, наші орангутанги, жили у нас, коли були зовсім маленькі. Майже рік. Ми їх годували, купали, виховували, а згодом перевезли в зоопарк, де створили для них умови максимально наближені до домашніх. Їм навіть басейн і дитячий майданчик збудували», — ділиться він.

Є й інші улюбленці: шимпанзе Джон, який обожнює спати, і багато інших — кожен зі своїм характером, звичками, навіть жартами. Для Пінчука це не просто тварини.

«Всі тварини — особистості. У них свій характер, свої звички, свої хитрощі, свої способи пожартувати над нами. Це ті ж самі діти. У нас нема неулюблених дітей, але є ті, хто з нами особливо близький», — зізнається пан Михайло.

ПЛАНИ, ЯКІ ЗАМОРОЗИЛА ВІЙНА

Засновник зоопарку розповів, що ще в часи стрімкого розвитку зоопарку він знав напевно, хто з тварин мешкатиме у його володіннях.

«Ми ніколи не гналися за кількістю чи екзотикою. Знали, кого хочемо бачити в нашому парку. Єдине, що не встигли — слонів. Усе вже було майже домовлено з Індонезією, але спочатку карантин, а потім війна зруйнували плани», — говорить засновник зоопарку.

Лев. Фото авторки
Бегемот, який розважає дітей своїм плаванням. Фото з архіву зоопарку

Сьогодні пріоритет — не розвиток, а виживання. Нових тварин не завозять, адже це було б небезпечно:

«Над головами літають дрони та ракети. Ми не маємо права піддавати ризику нових підопічних. Єдиний виняток — верблюд, якого ми прихистили з окупованого Донбасу».

Попри повномасштабну війну, щоденні повітряні тривоги, нестачу фінансування й постійну загрозу обстрілів, у зоопарку триває життя. І не просто триває — з’являється нове.

«Коли ми бачимо, що життя перемагає смерть, це надихає всіх — і працівників, і відвідувачів, і, звісно, мене. Шотландська червона корівка народилася, зебреня, тигренята, у мавпочок — теж нове потомство… Їх називають символами незламності й стійкості».

Парки природи сьогодні — це не лише місця відпочинку. Це простори терапії, психологічної підтримки для дітей та дорослих, яких торкнулася війна. І кожне нове народження — це щеплення від розпачу.

ПОТРЕБА У ПІДТРИМЦІ

Через війну зоопарк також втратив частину своєї команди. Раніше тут працювало до сотні людей, сьогодні — лише близько 50. Особливо не вистачає кваліфікованих зоологів і польових спеціалістів.

«Ми відкриті до співпраці. Якщо хтось хоче долучитися, допомогти, навчитися — ласкаво просимо», — каже Пінчук.

Попри все, зоопарк не втрачає надії. У день святкування першого ювілею, попри дощ, до «XII Місяців» приїхало багато дітей.

Діти залюбки годували жирафів. Фото авторки
Леви — особлива окраса зоопарку. Фото авторки
Дощ не став на заваді для відвидин зоопарку. Фото авторки

«Ми віримо в нашу перемогу. А поки — головне втриматися. Якщо ви ще не були у нас — приїздіть. Якщо не можете — підтримайте нас інформаційно або фінансово. Ми боремося не за бізнес, ми боремося за життя наших тварин», — підсумовує Михайло Пінчук.

До речі, у листопаді 2023 року історія зоопарку знайшла відображення в українському художньому серіалі «Перші дні» на Netflix, зокрема в серії «У зоопарку», що розповідає про співробітників, які під час окупації намагалися врятувати тварин.

Відвідайте парк, щоб побачити його мешканців та зануритися в особливу атмосферу взаємодії з природою.

Парк «XII Місяців»

Коли: щодня з 10:00 до 19:00

Де: Київська область, с. Демидів, вул. Вербова, 79

Як дістатися: автомобілем або автобусом №355 від м. Героїв Дніпра.

Вартість квитків: діти — 300 грн; дорослі — 450 грн; Спеціальна ціна для військових — 300 грн. Відвідування басейну — 400 грн за день (шезлонг входить у вартість).

Також читайте:

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»

Джерело