Момент істини для НАТО. Якою буде реакція на атаку російських дронів у Польщі

Прем’єр Польщі Дональд Туск скликає урядове засідання після атаки дронів з боку Росії. Фото: gettyimages.com

У ніч на 10 вересня 2025 року польські винищувачі вперше збили російські шахеди. Чому ця дата вже охрестили “кінцем НАТО” та які наслідки це матиме для нас, – досліджувала Gazeta.ua.

Польські винищувачі знищили декілька з 19 російських дронів, які перетнули повітряний простір країни в ніч на 10 вересня. Про це розповів прем’єр Дональд Туск.

Оперативне командування Збройних сил Польщі надає додаткову інформацію: союзники радіолокаційно виявили БпЛА і знищили ті, які становили загрозу.

“Це акт агресії, що реально загрожує безпеці наших громадян”, – зазначили в командуванні.

Що скажуть в Альянсі

Це не перша атака дронів на Польщу, але – перше їх знищення союзними винищувачами. НАТО активувало статтю 4 Статуту, яка передбачає консультації якщо загроза стосується “територіальної цілісності, політичної незалежності чи безпеки”. Загроза для однієї країни НАТО розглядається як загроза для всього Альянсу.

Проте Альянс навряд чи визнає інцидент нападом на Польщу, стверджує польське видання Onet, хоча і підтверджує навмисний характер атаки.

Про застосування 5 статті наразі не йдеться, зазначив український генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

Великих стратегів США це не влаштовує, реальні дії ще попереду“, – вважає він. – Статтю 5 застосували лише після теракту 11 вересня, і не всі надали допомогу“.

Навмисний “не напад”

Реакція Європи на інцидент виявилася неоднозначною. 10 вересня стало “випробуванням обороноздатності НАТО”, підкреслив прем’єр Чехії Петр Фіала. Президент Франції Емманюель Макрон засудив атаку і пообіцяв переговорити з генсеком НАТО.

При цьому міністр закордонних справ Литви Кястусіс Будріс зауважив, що немає даних для підтвердження спрямованого вторгнення російських дронів.

Головна євродипломатка Кая Каллас вважає, що вторгнення дронів було спеціальною операцією. Пізніше цю ж думку висловило й НАТО. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла Варшаві фінансову підтримку для ППО на суму 6 мільярдів євро та “коаліцію дронів” з Україною. Президент України Володимир Зеленський підкреслив: ми давно пропонуємо створення спільної системи ППО для ефективного знищення БпЛА. Мер Львова Андрій Садовий відзначив відмінну роботу ППО: знищено понад 60 дронів без руйнацій і втрат.

Однак Дональд Трамп, від якого очікували бодай слова, просто ухилився від коментарів.

У Конгресі США республіканець Джо Вілсон охарактеризував ситуацію як “акт війни”. Держсекретар Марко Рубіо в курсі ситуації.

Дрони були збиті літаками союзників НАТО, зауважив колишній посол в Україні (2016-2019 роки) Ян Пекло, що підкреслює “рішучість Заходу протистояти агресору.”

Реакції з Росії свідчать про впевненість у безкарності ситуації.

“Брак політичної волі”

Російські дипломати перейшли до контрнаступу. Посол у Польщі Сергій Андрєєв заявив, що польська сторона “не надала доказів”. Можливо, ці доказів озвучать тимчасовому повіреному Андрію Ордашу, якого викликали в МЗС Польщі. Речник Путіна Дмитро Пєсков підкреслив: “ЄС і НАТО щодня звинувачують РФ у провокаціях без надання аргументів.” Міноборони РФ пояснило заліт дронів у Польщу активністю РЕБ.

Атака Росії на НАТО є юридично підтвердженим фактом, наголосив експрем’єр України Арсеній Яценюк: “Основне – це політична воля, якої не вистачає”.

Мінськ проти Москви

Міноборони Білорусі заявило не лише про знищення силою ППО кількох дронів, що нібито “заблукали”, а й про обмін інформацією з польськими та литовськими військовими.

Білорусь уникає провокацій “під чужим прапором”, пояснює незалежний експерт Ігар Тишкевіч, тому Мінськ намагається вийти з “ескалаційної спіралі”.

Ескалаційна спіраль

У подальшому можуть бути обстріли Польщі, наземні провокації в Балтії, проросійські маніфестації в Литві та Латвії, “зелені чоловічки” в Естонії, прогнозує народний депутат від “Слуги народу” та заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Єгор Чернєв.

Лише США можуть змінити ці тенденції“, – вважає він. – Якщо реакція буде слабкою, велика європейська війна стане неминучою. Цю ескалацію завершить загроза тактичного ядерного удару по країнам Центральної Європи“.

Євроінтеграція під дронами

Необхідний масштабний процес вступу України та Молдови в ЄС і швидке формування спільних Збройних сил Європи із акцентом на ЗСУ, закликає народний депутат з фракції “Слуга народу” Віталій Безгін. Але 9 вересня, президент Польщі Кароль Навроцький назвав обговорення членства України в ЄС передчасним.

Це означало б, що і Польща, і Литва беруть участь у війні, це просто неможливо“, – пояснив він.

Китай мовчить

Путін намагається зміцнити свою суб’єктність у стосунках з Китаєм, вважає політолог Вадим Денисенко. Водночас атака стала тестом реакції КНР, котра швидко зміцнює зв’язки з КНДР. Подальші дії росіян залежать від контактів Трампа з Сі.

Фінансування НАТО

Інформаційний хаос навколо атаки на Польщу затуляє собою обстріл Ізраїлем столиці Катару. Його б засудили в європейських країнах, але це стало б тиском на Трампа. Криза в Польщі змістила цю загрозу. Слабка реакція НАТО підштовхне членів Альянсу терміново збільшити свої внески, чого вимагав президент США. А Росія і Китай отримають цінну інформацію про реальні можливості колективного Заходу для протидії.