Нещодавно сцена Національної опери України імені Тараса Шевченка стала майданчиком для непересічної мистецької події: вперше на одній сцені зібралися два провідні колективи української академічної музики — Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата».
Концерт проходив під проводом всесвітньо відомої канадської диригентки Кері-Лінн Вілсон — головної диригентки «Київської камерати» та засновниці Ukrainian Freedom Orchestra. З 2022 року вона невтомно представляє Україну на провідних сценах світу, перетворюючи музику на інструмент єдності.
Програма вечора об’єднала два симфонічні шедеври XX століття — Симфонію № 5 Густава Малера та Скрипковий концерт № 4 Мирослава Скорика. Обидва твори є музичними роздумами про випробування, внутрішню драму та перемогу світла над темрявою.
Симфонія Малера — один із найвідоміших його творів, зазвучала у повному авторському виконанні з участю майже 100 музикантів. Її проникливе Adagietto стало кульмінацією емоційного напруження вечора — гімном людяності, болю та просвітлення.
Скрипковий концерт Скорика — філософсько-драматичний твір з яскравим національним колоритом — виконав лауреат Шевченківської премії, народна артистка України Богдана Півненко. Її співпраця з Маестро Скориком надає цій інтерпретації особливої глибини та довіри.
Цей вечір став не лише мистецьким завершенням сезону, а й символічним актом культурного спротиву. У складний для країни час музика виявила свою здатність об’єднувати, надихати та говорити мовою, зрозумілою всьому світу.
«Я щораз глибше відкриваю для себе український музичний репертуар і відчуваю велику гордість за цю подорож відкриттів. Завтра нас чекає грандіозний концерт — свідчення нашої сили, стійкості та здатності творити, незважаючи на обстріли», — зазначила Кері-Лінн Вілсон.
Разом із нею до Києва завітав і генеральний директор Метрополітен-опера Пітер Гелб. Подружжя має глибокі українські корені: родина Гелба походить з Великих Ком’ят на Закарпатті, а Вілсон — з Чернівців. Їхня мистецька та суспільна діяльність вже багато років нерозривно пов’язані з Україною.
З початку повномасштабного вторгнення вони стали активними партнерами української культури, ініціювавши численні проєкти — від стажувань для українських артистів до гастрольних турів Ukrainian Freedom Orchestra. Однією з найзначніших ініціатив стала робота над оперою «Матері Херсона» — драматичною музичною рефлексією на тему депортації українських дітей.
Автором твору є український композитор Максим Коломієць, лібрето створив американський драматург Джордж Брант. Світова прем’єра запланована на наступний сезон у Метрополітен-опера, а у 2026 році постановка вийде на сцені Польської національної опери.
До теми: Музика пам’яті та надії: у столиці прозвучали «Реквієм» Моцарта і «Кантата часів війни» Відманна.