Митна політика США б’є по нафтовому ринку: попит під загрозою

Ціни на нафту знижуються: конфлікт між США та ЄС обмежує попит на паливо. ФОТО: Pixabay

Світові ціни на нафту впали у вівторок, 22 липня, на фоні загострення напруженості в торгових відносинах між двома найбільшими споживачами енергоресурсів – США та Європейським Союзом.

Інвестори стурбовані, що ескалація митного конфлікту може сповільнити економічну активність та знизити попит на паливо, зазначає Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent знизились на 52 центи (-0,75%) до $68,69 за барель. Американська WTI впала на 51 цент (-0,76%) до $66,69.

Серпневий контракт WTI завершується у вівторок, а більш активний вересневий контракт вже торгується на рівні $65,41 – зниження на 54 центи або 0,82%.

На ринку переважають побоювання, що торговельна риторика Вашингтона, включаючи можливість введення 30% мит на європейський імпорт з 1 серпня, може пригальмувати глобальний попит на енергоресурси.

“Інвестори уважно слідкують за заявами Трампа напередодні важливої дати та стають все більш стурбованими глобальними перспективами споживання”, – зазначила Пріянка Сачдева, старший аналітик компанії Phillip Nova.

Вона також вказала на те, що ринок реагує на нові санкції США проти російської енергетики, які створюють додаткову невизначеність.

Проте, незважаючи на напругу, побоювання щодо дефіциту поставок зменшуються, оскільки основні країни-виробники нарощують видобуток. Дані Ініціативи спільних даних (JODI) вказують на те, що експорт нафти з Саудівської Аравії в травні досяг максимального рівня за останні три місяці.

Крім того, ОПЕК+ поступово знімає обмеження на видобуток, що додатково підсилює пропозицію на ринку.

Слабкіша валюта США частково підтримує ціни, оскільки покупці, які використовують інші валюти, можуть купувати нафту дешевше.

Тим часом в Європейському Союзі обговорюють можливі контрзаходи у відповідь на митну політику США, оскільки шанси на укладення взаємовигідної торгової угоди до 1 серпня зменшуються.

Президент США Дональд Трамп планує застосувати нову, більш жорстку стратегію стосовно Росії, відмовившись від політики пряника на користь батога.

Йдеться не про військові дії проти Москви, а про економічні інструменти впливу, які можуть стати ефективною зброєю.