25 березня у Музеї Голодомору повідомили про те, що частину цвинтаря із похованнями жертв Голодомору на Чернігівщині зрівняли з землею, виконуючи роботи з благоустрою та впорядкування території.
Журналісти місцевого телеканалу «Прилуки» першими повідомили про скандальні роботи на старому цвинтарі в селі Івківці. Прибувши на місце, вони зафіксували, як бульдозери та інша техніка проводять земляні роботи в районі масового поховання.
Місцеві жителі стверджують, що їх не попередили про початок робіт на кладовищі. Занепокоєні станом поховань своїх родичів, вони негайно звернулися до селищного голови з проханням зупинити роботи.
Івківчанин Микола Данілішін розповів, що на цьому цвинтарі похований його дідусь Денис Череп, який загинув під час Голодомору. За його словами, третина кладовища заповнена саме жертвами трагедії 1932-1933 років.
«Люди вмирали від голоду. Їх возили возами й закопували без трун, як худобу… Мого діда так само поховали. З дому забрали все, навіть квасолю. Яму ледве викопали — не було сил. І поки привезли його візком, у могилі вже лежали четверо людей», — каже Микола Данілішін.
Селищний голова Роман Ювченко пояснив, що роботи проводяться відповідно до рішення виконкому в межах програми благоустрою. Він зазначив, що згідно з офіційною документацією, ділянка не значиться як кладовище.
Однак Національний музей Голодомору-геноциду стверджує протилежне: згідно з геоінформаційною системою «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду», створеною у 2019 році, цвинтар в Івківцях входить до переліку понад тисячі масових поховань по всій Україні.
Згідно з Національною книгою пам’яті, під час Голодомору в Івківцях загинули щонайменше 162 людини, серед яких багато дітей. Більшість із них поховані саме на цьому старому кладовищі, яке селяни продовжують відвідувати й нині.
У зв’язку з ситуацією музей Голодомору звернувся до голови Ладанської територіальної громади та Прилуцької РДА із закликом зберегти поховання, впорядкувати меморіальну територію та відповідним чином її маркувати.
Читайте також:
Чотири роки за ґратами проведе киянин за вигадану історію про міст.
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»