Йому було 57 років.
Про це повідомляє Спортивний комітет України.
З перших днів війни у 2014 році Олександр підтримував фронт як волонтер. А з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році взяв до рук зброю та став до лав українського війська.
«Серце Олександра Кладієнка билося ритмами бразильського джиу-джитсу. Це було більше, ніж спорт — це був його шлях, його філософія. У грудні 2024 року він здобув чорний пояс — не просто символ майстерності, а печатку витримки, щоденного тренування і моральної сили», — йдеться у повідомленні.
У своєму останньому бою проти ворожої штурмової групи Кладієнко зазнав важкого поранення. Але, як розповідають побратими, він не випустив зброї з рук і до останнього тримав оборону.
«Дядько Сашко мав потужну силу волі, жагу до захисту рідної землі, виконував бойові завдання на сталевому характері, був надійною опорою для побратимів. Завжди ініціативний, готовий прийти на допомогу. Чесний, порядний, доброзичливий та ввічливий», — згадують бойові побратими.
Тренер Олександра, Сергій Лисков, згадує:
«Він був прикладом сили духу і віри в перемогу. На татамі він заряджав усіх навколо енергією та впевненістю, а на передовій — віддав своє життя за вільну Україну. Неможливо підібрати слів, щоб висловити біль втрати».
Олександр Кладієнко був прикладом мужності, людяності й самопожертви. Його поховали 16 травня у рідному Вишгороді.
Вічна пам’ять Герою!
Також читайте: В Ірпені попрощаються із загиблою захисницею Вікторією Сніжко.
Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»