В умовах війни в Україні почали помічати перегузнів – хижаків родини Куницевих, які протягом десятиліть практично не зустрічалися у природі країни.
Фахівці фіксують їх у прикордонних зонах та біля військових позицій, куди тварини приходять в пошуках безпеки, зазначив доцент кафедри географії Дніпровського національного університету Вадим Манюк.
Хоча наразі спеціальні наукові експедиції в зоні бойових дій практично не проводяться, військові все ж фіксують зміни у популяціях тварин і комах.
“Це звична ситуація, коли військовослужбовець стає також дослідником. Досліджувати зараз непросто, але вивчати поведінку тварин можна і в умовах, віддалених від лінії фронту. Наслідки війни помітні навіть на відстані 20, 50 або 70 км. Одні види зникають, інші, навпаки, збільшуються”, – пояснив Манюк.
Pісля початку війни тварини, які раніше залишались поза увагою, стали частіше з’являтися на очах людей.
“Є, приміром, цікаві факти про перегузнів. Це тварини, яких в Україні або не було помітно останні десятиліття, або ж бачили їх дуже рідко. Під час конфлікту вони шукають укриття й частково ховаються у траншеях або укріпленнях, якщо поблизу є величезні земляні споруди. Раніше їх важко було помітити, а зараз таких випадків стало більше”, – розповідає дослідник.
Перегузня: що це за тварина
Перегузня звичайна – рідкісний хижак,ю який є близьким родичем тхора і занесений до Червоної книги України. Її можна знайти у степах Донеччини, Луганщини та Запоріжжя. Важить до 700 г, має плямисте хутро і довгий хвіст. Полює вночі, знищуючи до 800 гризунів щорічно, цим самим сприяючи збереженню великих площ трав.
В Україні залишилося близько 100 перегузнів. Вони зазвичай ховаються у норах і рідко з’являються на поверхні – переважно в сутінках.
Перегузні можуть видавати лякаючі звуки та шипіти. У разі укусу, їхні укуси можуть бути небезпечними, оскільки закус потрібно робити щеплення від сказу. Вони харчуються переважно дрібними тваринами, комахами та іншими безхребетними.
Монюк зауважив, що через обстріли та руйнування екосистем, різні види тварин вимушені здійснювати міграції на великі відстані.
“Перші два роки війни спостерігалися масові переміщення зі сходу та північного сходу. Наприклад, до Дніпропетровської області приходили тварини із Харківської та Донецької областей, включаючи райони Нікопольського лісу”, – додав Манюк.
Обстріли та вибухи знищують природні середовища, внаслідок чого багато диких тварин гине або отримує поранення, в тому числі охоронювані види. Ослаблені і налякані, такі тварини часто з’являються в містах і селах в пошуках їжі та порятунку. Екологи пояснюють, як надавати допомогу цим тваринам, аби не зашкодити ні їм, ні собі, оскільки серед них можуть бути хижаки.
Всесвітній фонд природи WWF застерігає: не намагайтеся лікувати поранених дикого тварин самостійно. Травмовані або контужені тварини можуть сприймати намагання допомогти як загрозу і реагувати агресивно.
Якщо ви помітили поранену дику тварину або знаєте про її місцезнаходження, необхідно:
повідомити органи місцевої влади – департамент екології чи Держекоінспекцію,
зателефонувати до поліції або ДСНС,
звернутися до Міністерства довкілля через чат-бот SaveEcoBot,
написати до зоозахисної організації UAnimals, яка займається порятунком тварин під час війни.
У WWF підкреслюють: ветеринарну допомогу таким тваринам повинні надавати лише фахівці. Це потрібно як для безпеки людей, так і для збереження здоров’я та життя тварин.
Текст переписано з дотриманням SEO-правил, HTML теги залишено, а зайві атрибути з картинок видалено. Наслідки не змінилися, вся інформація збереглася.