Українці пам’ятають, як вже через місяць після початку широкомасштабного вторгнення, влада закликала — виходити на роботу в тих місцях, де це можливо. Тоді ще тривало визволення Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини, а на Херсонщині, Миколаївщині та Донбасі йшли бої. Проте українці активно повертались до роботи, незважаючи на небезпеку.
Великий і малий бізнес стали основою нової моделі діяльності в умовах війни, поповнюючи бюджет країни та дозволяючи жити мільйонам родин. Крім того, робота забезпечувала людям відчуття стабільності, зберігаючи їх ментальний і фізичний стан.
Саме у перший рік війни в Києві завдяки партнерам з ЄС був проведений перший конкурс «Підприємство, дружнє до родини», який відкрив європейцям потенціал українських жінок-підприємиць.
Володимир Коляденко, перший віце-президент Київської торгово-промислової палати, розповів «Вечірньому Києву», що конкурс «Підприємство, дружнє до родини» був започаткований у Європі 11 років тому, а в Україні проходить вперше з 2022 року.
О.С. — Пане Володимире, війна вирує, а бізнес знаходиться в ситуації «бути чи не бути». Чи були проведені конкурси в цей час?
Володимир Коляденко: Ми ставили питання: чи варто витрачати час і зусилля на генерування ідей, які мають соціальну, а не економічну цінність? Проте ми вирішили провести конкурс. Ініціатором став Комітет жінок-підприємиць Київської ТПП, яким вже 7 років керує Людмила Сізікова, віце-президент КТПП.
Саме проактивні жінки, члени комітету, стали рушійною силою конкурсу «Підприємство, дружнє до родини».
О.С. — Хто вони? Розкажіть про учасниць.
Володимир Коляденко: Сьогодні жінки активно заповнюють прогалини, які залишили чоловіки на фронті.
Наприклад, Юлія Скічко, член Київської ТПП, має 5 дітей і керує спеціалізованою будівельною компанією у селі Немішаєве (село постраждало від окупації — ред. «ВК»). Вона організувала навчання жінок на управління екскаватором у коледжі! Всі учасниці отримали два сертифікати, і понад 50 жінок оволоділи цілком чоловічою професією. Це наразі дуже актуально! Вони також виграли міжнародний грант.
Основна мета конкурсу — соціальна, а не економічна. Це своєрідний барометр для кожного бізнесмена: чи обирає він політику, яка ставить людей на перше місце, або ж розглядає їх лише як інструмент для отримання прибутку.
Чи є там підтримка сім’ї, підтримка родини… Тому й назва конкурсу — «Підприємство, дружнє до родини». Ми хочемо виявити та популяризувати компанії з такими цінностями.
О.С. — Сьогодні формується образ бізнесу, який братиме участь у відбудові країни після перемоги. Яким буде працівник у компанії? Де шукати соціальний прихисток?
Володимир Коляденко: В першу чергу у родині. По-друге — на роботі. Конкурс показує, що в нас є унікальні практики. Цього року ми проводимо його вже втретє. Переможці взяли участь у міжнародному конкурсі в Чорногорії, де ТОВ «Компанія «Фавор» під керівництвом унікальної Раїси Михайлової здобуло перемогу. Важливо, що український досвід у війні — культивується й популяризується в Україні та ЄС.
Ми реєструємо культуру імплементації політик дружності до родини, підтримуючи людей у ресурсному балансі в часи, коли існує проблема вигорання. Важливо їх підтримувати, адже це ціннісні речі.
О.С. — Конкурс розпочався у вересні, як триває?
Володимир Коляденко: Численні учасники вже подали анкети. Конкурс проходить у трьох категоріях: перша — компанії з кількістю до 20 працівників, друга — від 21 до 100 працівників, третя — понад 100 працівників. Завершиться конкурс гала-прийомом наприкінці листопада. Ми прагнемо зберегти атмосферу довіри та лояльності до бізнесу. В таких конкурсах учасники отримують ресурс для стійкості. Сьогодні вночі відбувся обстріл Києва (10 жовтня — ред. «ВК»), але всі в напрузі, проте працюють.
Робота допомагає нам вижити. Молоді маркетологи кажуть, що потрібні історії успіху. Так от, ми хочемо ділитися ними. Через ЗМІ популяризуємо такі історії.
Людмила Сізікова, віце-президентка Київської Торгово-промислової палати, яка очолює комітет жінок-підприємиць з 2018 року.
О.С. — Пані Людмило, третій рік поспіль ви проводите конкурс «Підприємство, дружнє до родини». Яка його користь для учасниць та вплив на соціальний аспект бізнесу?
Людмила Сізікова: Пригадуєте, яким був листопад 2022 року? Ми не знали, що буде далі, ворог був близько і жорстокий… Проте жінки-підприємиці, які залишились в Україні, намагались працювати та підтримувати свої колективи. Тоді наш комітет, я як його очільник, були партнерами міжнародного проекту, спрямованого на підтримку асоціацій жінок підприємниць у Західних Балканах і Україні.
Проект курувала Реміснича палата Кобленца, Німеччина. Фінансувала його німецька сторона через GIZ. Цей проект почався ще в 2019 році, і ми активно співпрацювали з партнерськими організаціями з країн Західних Балкан — Чорногорії, Хорватії, Косово, Сербії та інших. Раніше ми брали участь у різних проектах і вже тоді мали позитивну репутацію в GIZ.
О.С. — Балканські країни пережили війну тридцять років тому, а українці борються за перемогу зараз. Чи сприймають організатори конкурсу досвід відродження бізнесу наших країн як спільний?
Людмила Сізікова: На початку літа 2022 року Кобленська реміснича палата запропонувала провести в Києві локальний конкурс «Підприємство, дружнє до родини», що вже багато років проводиться в Західних Балканах за ініціативою асоціації жінок-підприємиць Чорногорії. Потім планувався міжнародний конкурс. Цей проект також фінансувався фінансовими структурами Німеччини. Країни Західних Балкан, які пережили війни, почали новий етап життя. Тому їх досвід, хоч і віддалено, дуже схожий на нашу ситуацію. Німецькі партнери запропонували нам розширити досвід такого конкурсу в Україні.
О.С. — Які питання цікавили німецьких партнерів в рекомендаціях?
Людмила Сізікова: Вони підготували анкету для керівників підприємств. Там запитувалось, чи є молодь на підприємствах, пенсіонери, люди з інвалідністю, програми стажування та навчання для молоді, а також чи існують програми підтримки для родин працівників. Наприклад, чи є дитячі групи у компаніях для дітей працівників, місця для перебування, чи проводяться тренінги для їх розвитку.
О.С. — Що показав зміст заповнених анкет?
Людмила Сізікова: Ми заповнили всі анкети. Вони надали оцінки за кожним пунктом. Все це розробляли німецькі психологи, соціологи та фахівці у сфері соціального аспекту бізнесу.
Мені дуже сподобалася ідея конкурсу і його наукова складова. Тобто, нам було надано європейське лекало для України, яке може стати дорожньою картою для роботодавців, щоб зацікавити працівників у їхньому розвитку та покращити стосунки в родині. Адже родина — основа суспільства.
О.С. — Як ви залучали учасників до проекту?
Людмила Сізікова: Я розуміла, що час дуже складний: війна, стрес, обстріли, та виборюємо за право України на існування. Я звернулася до жінок свого комітету, запросивши їх заповнити анкету. І навіть не сподівалася на міжнародний рівень.
Коли вони завершили анкети, виявили два підприємства у різних категоріях — одне з до 20 працівників, і інше з 20 до 100. Ми відправили заповнені анкети до Німеччини, і одержали запрошення на міжнародний конкурс у квітні 2023 року в Чорногорію.
О.С. — Ви відвідали західні Балкани?
Людмила Сізікова: Так, нас підтримувала програма, орієнтована на країни, що зазнали війни. Партнером проекту також був комітет жінок-підприємиць Чернігівської ТПП, але вони не проводили місцевий конкурс. Ми ж поїхали на міжнародний конкурс.
Там ми дізнався, що в конкурсі брали участь 22 підприємства-переможці з різних країн. Проект був призначений для підтримки жінок-підприємиць, тому включав багато дрібних ремісничих підприємств з невеликою кількістю працівників, а також більше підприємства, зокрема переможець з України ТОВ «Фірма ФАВОР», що змагалася в номінації «від 20 до 100 працівників».
О.С. У конкурсі брали участь лише жінки-власники бізнесу?
Людмила Сізікова: Так, тому що проект був спрямований виключно на підтримку жінок у бізнесі, а також в країнах були чимало жінок, які здійснюють ремісничі професії: перукарі, кондитери, ті, хто займається хлібом, тощо. З нашим виробництвом, єдиним у Києві, молокозаводом, який виробляє натуральну продукцію для дітей та дорослих, ТОВ «Фірма «Фавор» зайняло перше місце в номінації «від 20 до 100 працівників». Восени 2023 року в Німеччині, в приміщенні Кобленської ремісничої палати, генеральному директору Раїсі Михайловій вручили сертифікат.
О.С. — Як ви адаптували конкурс до українських реалій?
Людмила Сізікова: Я — юристка. Зрозумівши цінність конкурсу ще у 2023 році, написала Положення про конкурс, яке затверджене Президією КТПП. Ми уточнили всі інші нормативні документи, щоб зробити конкурс постійним для членів КТПП. Співпрацюючи з німецькими партнерами, додали питання, які стосувалися соціальних аспектів війни. Цього року ми оновили Положення, ввели додаткову номінацію для компаній «більше 100 працівників», адже за досвідом виявилось, що є такі бажаючі взяти участь, а серед країн Західних Балкан, де переважають малі підприємства, у нас вони існують.
Коли я розповіла про проект у Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА, вони виявили зацікавленість і тепер хочуть зробити його міським. Ми подали заявку на рівень столиці. Сподіваюсь, оголосять тендер. Тож будемо брати участь та сподіваємось перемогти!
О.С. — Реалії війни впливають на бізнес жінок?
Людмила Сізікова: Пан Володимир говорив про досвід Юлії Скічко з Немішаєвого, вона навчила більше тисячі жінок, які працюють на чоловічих посадах, і знайшла їм роботу. Це не поодинокий випадок. Серед учасників нашого комітету, що включає близько 70 бізнесвумен, є чимало таких.
О.С. — Виглядає так, що конкурс вплинув не лише на бізнес жінок, а й на їхнє почуття значущості в країні?
Людмила Сізікова: Ми займаємось підтримкою жінок. Їх лідерство та роль у суспільстві мають зростати. Такі спільноти, як наша, цьому сприяють. В Україні є багато сильних жіночих об’єднань, і у ЄС навіть дивуються, наскільки ми єдині та сильні!
Я горда дворазово очолювати комітет, ми спільно вирішуємо завдання, аби сприяти розвитку жіночого бізнесу та лідерства в Україні. Запрошую всіх підприємців долучатися до нашого конкурсу — заповнивши анкету, ви знайдете безліч інструментів для покращення конкурентоспроможності вашого підприємства!
«Віра, служба та власна справа: Євген та Тетяна Копайгородські про шлях до ветеранського бізнесу». Подружжя Копайгородських поділилося, як духовне служіння на фронті та у храмі поєднується з розвитком бізнесу, відкритого завдяки державній програмі грантів для військових та ветеранів.