У телеком-індустрії виник новий конфлікт. На цей раз із регулятором.
НКЕК розробила законопроєкт: «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку». Ним пропонується змусити ринок платити так званий внесок на регулювання в розмірі 1,5% від доходу бізнесу.
«Пишаємося, що працюємо в такій особливій галузі!» – іронізують гравці ринку. Після ручного скасування єдиного податку лише для нашої індустрії, величезних витрат на енергонезалежність і підвищення військового збору для всіх, регулятор вважає, що ми без проблем потягнемо ще один «податок».
Цікаво і те, що внесок пропонується сплачувати не всім «підопічним» НКЕК: майбутніх (не)платників вибірково розділено за галузями та розміром доходів.
Як регулятор аргументує новий збір?
У пояснювальній записці НКЕК деталізовано аргументує свою позицію. Суть коротко: у Нацкомісії стверджують, що недофінансування з держбюджету приводить до «неможливості належним чином» виконувати свої обов’язки.
На 2025 рік регулятору з бюджету виділено 199,8 млн грн. Тоді як потрібно, за твердженням НКЕК, 309,5 млн грн цього року та близько 500 млн грн – наступного. Найбільша стаття витрат у 2026-му – оплата праці на 166,4 млн грн.
В Інтернет Асоціації України (ІнАУ) вважають таке зростання видатків у 2,5 раза необґрунтованим.
«Особливо з урахуванням воєнних реалій. Навпаки, зменшення чисельності населення, кількості споживачів і постачальників послуг, а також нові можливості використання ШІ вимагають зменшення витрат на органи державного управління, регуляторного навантаження на галузь, скорочення функцій і персоналу регулятора та відповідно – бюджетних витрат на його діяльність», – йдеться в листі ІнАУ до НКЕК.
Регулятор парирує. І в минулі роки потреба у фінансуванні коливалася в межах 400–500 млн, але Мінфін постійно «обрізає» видатки. Так свою позицію на одній із нарад із бізнесом пояснили в НКЕК та навели зведену таблицю (див. нижче). Втім незалежної оцінки необхідності саме таких збільшених потреб у витратах ані в пояснювальній записці, ані під час обговорення чиновники не навели.
Як новий «податок» вплине на абонентів?
В аналізі регуляторного впливу законопроєкту стверджується, що новий збір позитивно вплине на абонентів. Мовляв, створення регуляторної платформи – автоматизованої інформаційно-аналітичної системи – забезпечить можливість подання абонентами звернень до регуляторного органу та отримання ними від НКЕК відповідей.
Але користувачі і так уже давно мають можливість подавати заяви на сайті регулятора.
Також ініціатори збору аргументують, що це дозволить здійснювати в необхідних обсягах моніторинг якості електронних комунікаційних послуг. Зауважимо, що моніторинг й інформування також уже проводяться.
А от додаткових витрат абоненти не понесуть, заявляють у Нацкомісії. Хоча учасники ринку можуть перекласти новий «податок» у тарифи для споживачів.
Тож з урахуванням всіх озвучених факторів та нинішніх важких умов ведення бізнесу ідея НКЕК викликає багато спірних запитань щодо доцільності запровадження нового збору та рівня витрат комісії на регулювання ринку.
Mind вивчив нормативні документи, правки профільних асоціацій, поговорив із регулятором і бізнесом, побував на декількох засіданнях, де зібрав аргументи сторін конфлікту.
Детальніше з повною версією матеріалу та ситуацією можна ознайомитись за посиланням: https://mind.ua/publications/20289592-skrinya-pandori-chi-nezalezhnist-regulyatora-navishcho-vvodyat-novij-podatok-dlya-telekom-industriyi-do
Леонід РУДЕНКО