Нещодавно в Національному музеї історії України розпочалася нова виставка, яка розкриває значення трипільської культури, вшановуючи досягнення видатного археолога Вікентія Хвойки (1850–1914). Він вважається одним із засновників та першим головним зберігачем колекції сучасного Національного музею історії України.
На думку істориків, саме з ім’ям цього вченого пов’язані: відкриття Кирилівської палеолітичної стоянки в Києві, трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, князівських палаців у Києві, розкопки численних стоянок, поселень, городищ та курганів різних часів.
«Ще однією великою заслугою Вікентія Хвойки стало те, що він визначив місце трипільської культури в історії, здійснив класифікацію пам’яток, встановивши час їхньої появи», — розповідають в Національному музеї історії України.
В експозиції «Нев’янучий квіт Трипілля» представлені близько 50 оригінальних керамічних виробів трипільської археологічної культури з колекції Національного музею історії України, в тому числі з розкопок Вікентія Хвойки. Тут можна побачити біноклеподібні посудини, зерновик кінця V — початку IV тис. до н.е., антропоморфні та зооморфні фігурки, фрагменти моделей трипільських жител із піччю тощо.
Тема Трипільської культури також надихнула сучасних українських мисткинь на створення власних чудових творів. Роботи Людмили Смолякової та Ніни Коляденко, створені за мотивами трипільських форм та орнаментики, експонуються поруч зі стародавніми артефактами. Це кераміка, панно, комплекти вбрання, повстяний килимок тощо.
Кураторка виставки, завідувачка науково-дослідного відділу найдавнішої та середньовічної історії України Марина Стрельник розповіла, чому обрали саме таку поетичну назву для виставки:
«В українській мові „квіт“ — це не лише квітка. Видатні українські поети, такі як Леся Українка, Максим Рильський використовували його у значенні „внесок“ та „спадок“. Спадщина трипільської культури й зараз, через більш ніж сто років після її відкриття Вікентієм Хвойкою, викликає щире захоплення й зацікавленість», — зазначила пані Марина.
Також Марина Стрельник розповіла, що про непересічну постать самого Вікентія Хвойки.
«Він був всебічно обдарованою та багатогранною особистістю: чех за походженням, приїхав до Києва, де займався багатьма справами, зокрема і сільським господарством. У нас в музеї зберігається ціла колекція його дипломів, які він одержав на сільськогосподарських виставках, в тому числі й на Всесвітній виставці у Парижі. Згодом він захопився історією та археологією. Не маючи фахової археологічної освіти, він швидко опановував цю науку самотужки. Вікентій Хвойка став першовідкривачем багатьох культур, в тому числі й Трипільської», — розповідає пані Марина.
За її словами, у серпні 1893 року він відкрив Києво-Кирилівську пізньопалеолітичну стоянку (24–23 тис. років тому), а в 1895–1896 роках на київських пагорбах над Подолом дослідив поселення землеробської культури «мальованої кераміки», відомої як трипільська культура (кінець 6 — початок 3 тис. до н. е.).
Значними були і його досягнення в галузі слов’янської археології. Він провів розкопки біля сіл Ромашки, Зарубинці (1899) і Черняхів (1900–1901) на Київщині, вперше виявивши пам’ятки «полів поховань» в Україні: зарубинецьку (II століття до н. е. — II століття) і черняхівську (III–V століття) культури.
«Ми також завдячуємо Хвойці дослідженням Старокиївської гори, де він знайшов язичницьке капище, рештки князівського палацу X–XI століть, ремісничі майстерні, поховання киян 1240 року та зібрав багато цінних артефактів», — наголосила кураторка експозиції.
Також Марина Стрельник зазначила, що з моменту відкриття Трипільська культура постійно викликає захоплення у багатьох людей. Вона є не тільки важливою спадщиною нашої країни, але й цінним надбанням світової культури.
На відкриття нової виставки завітало чимало гостей, серед них археологи Михайло Відейко та Наталія Бурдо, керівник департаменту культури та туризму КОДА Дмитро Гончаренко, народний депутат України І — IV та VI скликань Іван Заєць, перший заступник голови Всесвітнього товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка Георгій Філіпчук, майстрині Ніна Коляденко та Людмила Смолякова, чиї роботи представлено на виставці поруч із трипільськими експонатами.
З вітальним словом до гостей музею звернувся заступник генерального директора Національного музею історії України Богдан Патриляк. Він наголосив на значущості постаті Вікентія Хвойки для музею як першого зберігача його археологічної колекції, який передав музею кілька десятків тисяч археологічних предметів, зокрема й предмети культури «мальованої кераміки».
Богдан Патриляк також висловив подяку майстрині та популяризаторці трипільської культури Людмилі Смоляковій за надані для виставки мистецькі твори та висловив надію, що виставковий проєкт «Нев’янучий квіт Трипілля» викличе значний інтерес у відвідувачів.
Виставка «Нев’янучий квіт Трипілля»
Коли: до кінця травня 2025 року, щодня з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00;
Де: Володимирська, 2
Вартість: вхід на виставку буде за загальним квитком до музею — 150 грн, для школярів, студентів та пенсіонерів — 80 грн.
До теми: Внесок Вікентія Хвойки у розвиток археології: столичний музей презентував меморіальну мінівиставку.
Тетяна АСАДЧЕВА, Борис КОРПУСЕНКО «Вечірній Київ»