За останні роки Київрада підтримала зміни назв майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, що пов’язані з країною-агресором та радянським союзом.
Зокрема, в рамках дерусифікації та декомунізації було змінено назву вулиці генерал-лейтенанта Саркіса Мартиросяна у Солом’янському районі Києва.
Ця вулиця виникла в перші десятиліття XX століття: її початковий відрізок, що проходить між вулицями Джеймса Мейса та Соціалістичною, сформувався у 1920–1930-х роках. У 1931 році її назвали «вулиця Культури». Решту частини було забудовано вже в 1950-х роках.
У 1984 році вулиця була перейменована на честь генерал-лейтенанта Саркіса Мартиросяна, Героя Радянського Союзу, учасника II світової війни. За рік на фасаді одного з будинків вулиці встановили меморіальну дошку на його честь.
У зв’язку з декомунізацією столичної топоніміки, вулиця Мартиросяна потрапила до списку міських топонімів, які підлягають змінам.
З 15 по 19 червня 2022 року на платформі «Київ Цифровий» проходило голосування, в якому 5 599 голосів було подано за назву «вулиця Сергія Берегового» – на честь воїна ЗСУ, учасника Революції Гідності та російсько-української війни, який загинув у 2015 році під час бойових дій на Донеччині.
Згодом Київрада затвердила зміну назви вулиці Саркіса Мартиросяна на честь загиблого під час АТО киянина Сергія Берегового, який мешкав у Солом’янському районі столиці.
Сергій Георгійович Береговий народився 25 вересня 1976 року в Києві. З дитячих років мав схильність до ручної праці та будівництва, що призвело його до Київського професійного ліцею будівництва і фітодизайну, де він здобув фах столяра.
Подальша його майстерність та працездатність дозволили йому взяти участь у важливих будівельних проектах. З 1993 року Сергій займався будівництвом мікрорайону «Турецький» для військовослужбовців, а пізніше – спорудженням ТРЦ «Ocean Plaza» та інших значних архітектурних об’єктів Києва.
Коли почалася Революція Гідності, Сергій активно долучився до протестів у Києві, відстоюючи цінності свободи та незалежності свого народу.
А коли почалася російська агресія проти України, він не залишився осторонь і 6 вересня 2014 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України.
На запитання рідних про те, чому він іде на війну, відповів простими, але глибокими словами: «А хто, як не ми, їх зупинить?».
Спочатку був солдатом, а згодом став заступником командира бойової машини, навідником-оператором у складі 30-ї окремої механізованої бригади, мав позивний «Берег».
З січня 2015 року Сергій брав участь у боях у Донецькій та Луганській областях, героїчно захищаючи незалежність України. Він проявив незламність у важких боях, зокрема за селище Логвинове.
«Сергій завжди був сильним і витривалим. З дитинства він мав ту внутрішню стійкість, яка вирізняє справжніх захисників. Йому не були страшні труднощі: він завжди знаходив рішення, думав, як уберегти інших», – згадала про героя його сестра Наталія Кікоть.
На війні його розум і навички стали рятівними для багатьох. Бойові побратими згадують, як він створював прості, проте дієві забезпеки від обстрілів, як його технічна обізнаність допомагала укріплювати позиції, як він завжди першим йшов на розвідку, не вагаючись.
«Я не раз чула від хлопців: «Сергій завжди підставить плече, витягне з поля бою товариша, знайде вихід навіть у безвиході», – розповідала його сестра.
14 липня 2015 року під час мінометного обстрілу опорного пункту неподалік Бахмута Сергій Береговий загинув.
За спогадами сестри, за декілька годин до його загибелі, коли ворожий снаряд влучив у БМП біля бліндажу, розпочалася пожежа. Сергій, холоднокровно, як завжди, кинувся гасити полум’я – не думаючи про себе, а лише про побратимів, які могли загинути. Він не відступив і не панікував, поки не переконався, що всі живі і відбулися без травм.
«Це був мій брат. Не просто солдат, а людина, що до останнього захищала життя інших. Він показав нам, що герої не народжуються – вони роблять свій вибір. І він свій вибір зробив», – зазначила Наталія.
Сергія Берегового поховали на Совському кладовищі в Києві. На будинку, де він проживав, встановлено меморіальну дошку.
За свій героїзм Сергій Береговий отримав низку високих нагород:
- Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Пам’ятний нагрудний знак м. Києва «Герой Киянин» (посмертно)
- Медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
- Медаль Київської міської ради «Честь. Слава. Держава» (посмертно)
Сергій Береговий увійшов в історію як одна з тих постатей, які, не вагаючись, пожертвували своїм життям заради майбутнього України. Його ім’я נשчекає в серцях тих, хто знав його, і тих, хто пам’ятає його подвиг.
***
Повний список вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, киянам не потрібно змінювати документи.
До теми: Генерал із серцем солдата: у Печерському районі з’явилася вулиця Сергія Кульчицького.