Цього тижня у Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» стартувала виставка Гії Міміношвілі «Вершник у часі», про що повідомили у заповіднику.
Гія Міміношвілі (1958-2025), кераміст і монументаліст за освітою, залишається впливовою особистістю в культурному просторі України, як у професійному, так і в духовному вимірах.
Автор визначав свою роль таким чином: «Моя професія — монументальна кераміка, яка не лише передбачає розміри керамічної скульптури, а й охоплює значний масштаб».
Його естетичний погляд і художня оптика були націлені на іронічно-філософське осмислення людського буття й мистецтва, а його роботи за вражаючою простотою та брутальністю форми завжди вражають глибиною та винахідливістю.
Назва виставки та образ «Вершника», представленого в експозиції, мають особливе значення. В багатьох мовах це слово не лише позначає того, хто верхи на коні, а також має додаткове значення — лицар (нім. Ritter — вершник), кінний воїн середньовічної Європи.
В Грузії, де народився й навчався Гія Міміношвілі (закінчив Тбіліську академію мистецтв у 1983 році, факультет декоративно-ужиткового мистецтва, відділ монументальної кераміки, майстерня А. Какабадзе, та Тбіліський політехнічний інститут у 1987 році), існує також конотація «лицаря-вершника» як «Вартового». Легенда говорить, що в давні часи, коли землі Сакартвело захищали мужні лицарі, серед гір і лісів з’явився таємничий Вартовий. Без імені, але із щитом, на якому зображено знак сонця й хреста — символ віри, сили й справедливості.
Лицар як втілення людських чеснот, зображений у фігурі вершника, не є єдиним образом у творчості Гії Міміношвілі. Його потужні постаті верхи на коні, створені оригінальним способом (не ліплені фігури), часто можна побачити в його недавніх роботах — різного характеру та масштабу. Це суворий чоловік із важким підборіддям і кам’яним виразом обличчя, міцно сидячий у сідлі, а також багатозначний образ вершника горілиць на спині коня, що відсилає до трагічного символу «на щиті».
Проте серед усіх своїх персонажів автор виділив «Вершника у часі», що складається з трьох частин і символізує наше існування в минулому, сучасному та майбутньому.
«Робота складається з трьох частин: задня частина з хвостом символізує минуле; умовна людська фігура, що сидить — це теперішнє; передня частина, голова (умовно) коня — це майбутнє, у яке ми намагаємося зазирнути. Тобто людина завжди обернена в майбутнє», — так розповідав автор про свого «Вершника».
Важливим є спосіб створення роботи: вона не зліплена традиційним способом, а спочатку виготовлена дерев’яна форма, з якої була витиснена. Таке символічне виконання використовувалося для двох завдань, пояснив Гія Міміношвілі.
Перше завдання — показати текстуру, яка в цьому випадку є дерев’яною і надає масштабності скульптурі; друге — створити відчуття відчуженості, враження, що це не є рукотворним, а нібито має самобутнє/самостійне походження.
На експозиції представлені роботи митця з різних періодів, виконані в кераміці, дереві, порцеляні. Також можна побачити живописні твори та макети.
Частина експонатів розташована поза виставковими залами — у митрополичому саду встановлені кілька масштабних скульптур просто неба. Зокрема, об’єкт «Вершник у часі» на зеленій галявині, що втілює образ благородного лицаря-вершника та захисника своєї землі, виконаний на основі роботи Гії Міміношвілі з панелей Fundermax фахівцями компанії «Budzirka».
Як зазначають організатори, Гія Міміношвілі ніколи не припиняв експериментувати з формами, матеріалами, сенсами та символами, а колаборація з ТОВ «Budzirka» стала природним продовженням його сміливої творчої натури.
Проект організував Міжнародний Інститут Культурної Дипломатії в партнерстві з ТОВ Budzirka.
Гія Міміношвілі — майстер художньої кераміки, живописець. Член Національної Спілки Художників Грузії (1985), НСМНМУ (1994). Брав участь у всеукраїнських, міжнародних художніх виставках з 1989 року. Створював монументально-декоративні об’ємно-просторові композиції, артоб’єкти, паркувальні скульптури, декоративну пластику, переважно в стилі конструктивізму; займався дизайном інтер’єрів, живописом.
Учасник Всеукраїнських симпозіумів монументальної кераміки «Поезія гончарства на майданах і в парках України» (1998–99), Національного симпозіуму гончарства (2000), 3-го симпозіуму кераміки (2012) в Опішні. Автор конструкції-календаря (1999), мистецького проєкту «ПереХід» (2013) та артоб’єкта «Вежа» (2014). Його твори представлені у Національному музеї-заповіднику українського гончарства (с. Опішне), у приватних колекціях в Італії, Німеччині, США. Помер 6 лютого 2025 року.
Коли: до 13 серпня, з 10:00 до 18:00, понеділок — вихідний
Де: Національний заповідник «Софія Київська», вул. Володимирська, 24, Будинок митрополита
Вартість квитків: 50 грн вхід на територію + 60 грн вхід до музею «Будинок митрополита» (пільгові 25+30 грн)
Нагадаємо, у березні 2025 року Національний заповідник «Софія Київська» отримав у дар інтерактивну скульптуру «Жах». Вона була створена у 2023 році майстром художньої кераміки, українським грузином Гією Міміношвілі (1958-2025). Митець планував подарувати її музею ще за життя.