Онлайн-доступ до документальної стрічки про зусилля лікарів «Охматдиту» під час війни

Стрічка створена за підтримки Українського культурного фонду та висвітлює діяльність лікарів Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» під час повномасштабного вторгнення.

У березні 2022 року режисерка і продюсерка Світлана Рудюк почала зйомки перших сцен фільму «Не так, як раніше» в лікарні Охматдит. Вона була вражена стійкістю та відвагою медичних працівників, які щодня рятують людські життя. Знімальна група провела кілька тижнів поруч із лікарями, іноді навіть ночуючи в закладі та разом із медиками та пацієнтами ховаючись від бомбардувань російських військ.

Кадр з фільму «Не так, як раніше»
Кадр з фільму «Не так, як раніше»
Кадр з фільму «Не так, як раніше»

У липні 2024 року лікарня знову привернула увагу світової громадськості після трагічного інциденту, коли російська ракета влучила в один з корпусів медзакладу. Ця жахлива подія ще раз підкреслила відвагу українських медиків. Навіть коли вони зазнали травм, або перебуваючи в шоковому стані, працівники лікарні надавали допомогу постраждалим, розгрібаючи завали.

Кадр з фільму «Не так, як раніше»
Кадр з фільму «Не так, як раніше»
Кадр з фільму «Не так, як раніше»

У 2025 році знімальна група повернулась до «Охматдиту», щоб дізнатися про те, як медичний заклад і його співробітники оправились від трагедії літа 2024 року та що тепер з героями фільму.

У центрі сюжету — двоє героїв: Валерій Бовкун, кандидат медичних наук, мікрохірург, ортопед-травматолог і завідувач відділення пластично-реконструктивної мікрохірургії, та Альона Безлегка, фізична терапевтка та ерготерапевтка відділення фізичної та реабілітаційної медицини.

Валерій Бовкун. Кадр зі зйомок фільму

«Для мене найскладніше — це спостерігати за пораненими дітьми, чиє дитинство зруйновано через вторгнення росіян. Моя місія — допомогти цим дітям та повернути їх до нормального життя. Коли бачиш, як наші пацієнти одужують, це надає нові сили для праці», — зізнався Валерій Бовкун.

Альона Безлегка. Кадр зі зйомок фільму

«У перші дні повномасштабного вторгнення відчувалась абсолютна невизначеність і глибока несправедливість, особливо щодо дітей з ампутаціями. Це був новий і жахливий досвід, адже вся країна вчилася, як допомогти цим дітям, як бути разом», — згадує Альона Безлегка. — «Найболючішими були питання „чому?“ і „за що?“. Чому страждають діти? Чому гинуть невинні люди та військові? Чому ми маємо проходити через такі випробування? На щастя, у цей час нас підтримували люди навколо. Лікарі, незважаючи на втому, сміливо брали участь в найскладніших операціях та допомагали дітям, їхня сила надихала мене працювати та волонтерити».

Було відзнято понад 1000 хвилин матеріалу. З усіх цих моментів життя лікарні та маленьких пацієнтів змонтували середньометражний фільм «Не так, як раніше» (46 хвилин).

Режисерка Світлана Рудюк. Кадр зі зйомок фільму

«Цей фільм — про повагу до тих, хто щодня рятує та покращує якість життя. Для мене, як для режисерки, було важливо спостерігати за світом лікарів, їхньою мужністю та самовідданою працею, намагаючись не заважати, — зазначила режисерка фільму «Не так, як раніше» Світлана Рудюк. — Ми намагалися стати частиною їхнього процесу: підтримували, жартували, були щирими. Протягом усіх років нашого знайомства ми продовжували спілкуватися. І коли ми приїжджали в «Охматдит» у 2022, 2024, 2025 роках, щоразу відчувала: кожен день тепер не такий, як раніше.

Ми не знаємо, що нас чекає завтра або через тиждень. Живемо в постійній турбулентності та невизначеності. Але продовжуємо боротися, триматися, виконувати свою роботу та залишатися собою. Щоб у майбутньому, коли ми переможемо, жити, хоча б не так, як раніше, але гідно».

Допрем’єрний показ фільму відбувається на платформі Megogo. Його можна переглянути ексклюзивно онлайн до 21 вересня. Після цього стрічку чекає фестивальна дистрибуція.

Подивитись фільм на Megogo

  • Станом на серпень 2025 року вже виконано значний обсяг робіт з відновлення корпусу Охматдиту, пошкодженого внаслідок збройної агресії росії. Усі роботи організовані так, щоб лікування пацієнтів не переривалося, а діти продовжували отримувати необхідну допомогу.