Павло Бабенко — операційний директор Modern Ukraine Foundation, центральна постать у команді, відповідальній за формулювання стратегій та їх впровадження, контролюючи всі процеси.
Останнім часом він повернувся з важливого форуму у Вашингтоні — US-UA Working Group Summit XIII, який був організований Центром Відносин США-Україна (CUSUR). Цей захід об’єднав дипломатів, економістів, військових експертів, науковців та представників аналітичних центрів з України, США та Європи, серед яких були Курт Волкер, Кайл Паркер, Оксана Маркарова та інші.
Ми поспілкувалися з Павлом про його досвід участі у форумі, проєкт «Простори Завтра», який він представляв, плани з відкриття пілотного простору та масштабування ініціативи, розвиток культурної дипломатії через створення муралів, співпрацю з українською діаспорою, актуальність українського питання в США, а також ідею створення платформи для об’єднання проєктів відбудови України. Про це та більше — у нашому інтерв’ю.
— Павле, розкажи, будь ласка, що це за майданчик і кого він об’єднав?
— Для мене це була велика честь — відвідати Вашингтон і взяти участь у щорічному форумі US-UA Working Group Summit XIII: Providing Ukraine with an Annual Report Card Amidst War — Year IV. Скажу навіть більше: нас туди запросили. І це вже певне визнання діяльності нашого Фонду. Я вважаю, що ми на вірному шляху і робимо те, що потрібно.
Ми долучилися до щорічної робочої групи Українсько-американського експертного ком’юніті, що об’єднує колишніх послів США в Україні за всі роки незалежності, представників української діаспори, офіційної делегації України та інших осіб, які мають міцний зв’язок з Україною.
Серед учасників були, наприклад, Курт Волкер, посол України в США Оксана Маркарова, представники українських організацій за кордоном. Атмосфера була справді насиченою. Було приємно перебувати в такому середовищі та чути добрі слова про нашу діяльність.
Цікавий момент: деякі з колишніх послів США в Україні, дізнавшись, що я представляю Modern Ukraine Foundation, реагували приблизно так: «О, ще не чули про вас, але буде цікаво дізнатися, чим ви займаєтеся».
— Отже, з якою ідеєю, з яким проєктом ви приїхали на цей форум? Що саме презентували?
Так, нам легко взяти участь у таких заходах — адже у Фонду вже є серйозний доробок, є «родзинки», з якими ми залучаємо підтримку для формування майбутнього України.
Одна з таких «родзинок» — наша культурна дипломатія. Ми активно використовуємо інструменти культурної дипломатії для привертання уваги до України та нашої культури.
Наприклад, проєкт «Мурали Сучасної України»: ми залучаємо провідних українських митців-муралістів до створення стінописів, які не лише популяризують українське мистецтво та культуру, а й стають символами стійкості, свободи, боротьби. Це інструмент, через який ми доносимо наші цінності до світу, привертаємо увагу та залучаємо ресурси для забезпечення потреб війська.
Ми прагнемо, щоб Україна залишалася у фокусі міжнародного інформаційного простору — й культура в цьому відіграє важливу роль.
А ще, як Фонд Сучасна Україна, ми поглядаємо вперед — у майбутнє. І маємо свою візію того, якою має бути Україна завтра, і що саме можемо зробити вже сьогодні для її відновлення. Один із таких проєктів ми вперше презентували саме у Вашингтоні — проєкт «Простори Завтра».
— Хотілося б детальніше поговорити про цей проєкт. Що таке «Простори Завтра»? Коли вони з’являться в Україні, хто зможе ними користуватися і як вони будуть оснащені?
Це один із тих проєктів, які дійсно надихають нас. Саме він зараз спонукає акумулювати всі можливі ресурси, шукати партнерів, бо це про майбутнє. Це — візійний проєкт.
Суть у тому, щоб створити осередки сучасної, технологічної України в кожній громаді. Ми усвідомлюємо, що це довгостроковий проєкт, який об’єднає багатьох партнерів, інноваційні рішення та сучасні технології.
Говорячи простою мовою, «Простори Завтра» — це місця, де жителі громади, особливо діти та молодь, активні мешканці, зможуть дізнаватися про інновації, експериментувати, вчитися та розвиватися. Наприклад, там буде можливість працювати з 3D-друком, 3D-сканерами, використовувати VR-окуляри для навчання, проходити тренінги з елементами віртуальної та доповненої реальності.
Також у межах простору буде Craft Hub — осередок підтримки локального виробництва, розвиток крафтової економіки. Це важливо для укріплення економіки громад.
Ці простори стануть також платформою для подій. Ми зможемо організовувати освітні заходи, тренінги, воркшопи, залучати провідних експертів — і не витрачати ресурси на логістику, адже частину таких заходів зможемо реалізовувати онлайн або через VR.
У нас багато планів. І ми справді віримо, що саме такі простори допоможуть будувати майбутнє — практичне, інноваційне, українське.
— І це буде безкоштовно?
Так, абсолютно безкоштовно. Більше того — це вже не просто ідея. Ми активно працюємо над реалізацією першого пілотного центру, щоб показати, як це виглядатиме не лише на слайдах чи в концепції, а в реальному житті.
Перший «Простір Завтра» плануємо відкрити вже наприкінці літа на Харківщині — у Краснокутській громаді. Це стане стартом великої ініціативи, яка, я впевнений, зможе масштабуватися динамічно, «постартапівськи» — з новими відкриттями щомісяця.
Наша амбітна мета — за короткий термін відкрити якомога більше таких центрів. Ідеальний сценарій — щоб у кожній українській громаді з’явився свій «Простір Завтра».
— Повернемося до теми культурної дипломатії, зокрема — до муралістики. Наскільки реальною є перспектива, що в найближчому майбутньому у Вашингтоні чи іншому американському місті з’явиться мурал, створений Modern Ukraine Foundation і присвячений темі України?
— Це не просто перспектива — ми вже маємо конкретні напрацювання та перші практичні кроки.
Під час поїздки до Вашингтона я провів низку зустрічей із представниками мистецької спільноти. Зокрема — з одним із провідних американських кураторів креативних проєктів, Шейном Помаджамбо. Разом з ним ми вже визначили конкретну локацію для муралу, маємо чіткий план дій та навіть розпочали реалізовувати певні кроки.
Ми вже залучили до проєкту одного з найвідоміших українських муралістів — Володимира Манжоса. Його роботи відомі не лише в Україні, а й у всьому світі. Саме він створюватиме відповідний мурал у США — з гуманітарним меседжем, присвяченим Україні.
Окрім мистецької та культурної цінності, цей мурал стане також інструментом залучення ресурсів. Ми хочемо використати його, щоб привернути увагу до проєкту «Простори Завтра» і залучити підтримку для створення інноваційних центрів у громадах.
Додам ще одну важливу деталь. Після презентації нашого проєкту в США один із представників американської експертної спільноти сказав дуже показову річ: «Для нас, американців, іноді дивно бачити, наскільки багато українців сьогодні вже думають про майбутнє. Ми звикли, що у війні люди зосереджені на виживанні, а ви вже будуєте стратегії розвитку».
І це, власне, є суть філософії нашого Фонду. Ми не просто реагуємо на виклики — ми мислимо наперед, віримо в Україну після перемоги і вже сьогодні готуємося до її відновлення та зростання.
— Але, окрім зустрічей, присвячених муралістиці, знаю, що були ще важливі переговори — зокрема з представниками української діаспори. Про що говорили? До чого вдалося дійти?
— Так, часу ми не гаяли. Чесно кажучи, у Вашингтоні навіть не було часу на прогулянки — графік був дуже щільним.
Ми провели низку зустрічей з представниками української діаспори, зокрема з лідерами українських організацій у США. Говорили про те, які проєкти є актуальними для них, що їм цікаво підтримувати в даний момент.
Сьогодні вся українська спільнота в США максимально зосереджена на підтримці перемоги України — на лобіюванні інтересів нашої держави, на інформаційній та гуманітарній допомозі. Але важливо, що вони починають також думати про майбутнє. Саме у цій ніші ми знайшли чимало точок дотику. Під час зустрічей ми почали обговорювати ідеї, які можуть бути цікавими для обох сторін.
Зокрема, в розмові з президентом Українського конгресового комітету Америки (УККА) Михайлом Савківим пролунала дуже обнадійлива думка. Він звернув увагу, що багато американських бізнесменів з українським корінням — навіть якщо це не друге покоління — щиро цікавляться Україною і готові долучатися до процесу її відновлення.
— Це круто, що є інтерес з боку діаспори. А чи є вже щось конкретне, що ми можемо їм запропонувати? Чи розглядали ви створення майданчику для зустрічей бізнесових кіл у контексті відбудови України?
Так, саме під час однієї з таких зустрічей виникла ідея. Робоча, наголошую, назва проєкту — «Форум проєктів розвитку України». Просто зараз ми вперше говоримо про це публічно — це невеликий спойлер.
Суть в тому, щоб створити платформу для об’єднання ініціатив з різних напрямків: громадських, бізнесових, приватних, а також ідей і пропозицій української діаспори. Адже виявилося, що в діаспори є власне бачення того, як можна відновлювати Україну, але часто з ними просто не говорять про це.
У нашій екосистемі Modern Ukraine Foundation вже є важливий напрямок — створення Клубу «Сучасна Україна». Це буде майданчик, що об’єднує бізнесменів, експертів, лідерів думок. У перспективі саме цей Клуб стане рушієм проєктів відновлення країни.
Ми закладаємо в основу клубу три ключові принципи:
- Think (Думати). Пошук нових ідей, відкритість до світового досвіду та сміливість мислити «за межами» звичних схем.
- Do (Робити). Втілюємо конкретні рішення.
- Impact (Впливати). Змінюємо ситуацію на краще.
Саме така філософія нашого Клубу стане основою проєкту з робочою назвою «Форум проєктів розвитку України», що стане його проявом за кордоном.
— Павле, зараз багато хто говорить, що в США змінилася адміністрація і інтерес до України знизився. Світ спостерігає за різноманітними подіями, які можуть вплинути на фокус уваги. Але, судячи з твого візиту до Вашингтона, наскільки українське питання все ще в аглі некерівників США?
— Якщо говорити про експертне середовище, з яким я спілкувався під час форуму, то можу стверджувати — вони залишаються зацікавленими. Активно обговорюють шляхи підтримки України, можливі варіанти допомоги, не соромляться критикувати як минулі, так і теперішні адміністрації.
Це нормальний демократичний процес. Але в експертному середовищі, як американському загалом, так і серед людей з українським корінням, усі націлені на одне — перемогу України і її розвиток як суверенної, незалежної держави.
Але, звичайно, експертне середовище — це ще не все. Важливо, щоб ті, хто приймає рішення, також утримували це питання у фокусі.
— Експертне середовище — це добре, але важливо, щоб українське питання залишалося на порядку денному у тих, хто приймає рішення. Чи можна вже говорити про те, що все пропало, і Америка більше не допомагатиме Україні? Чи все ж є шанси на відновлення комунікації та проактивної позиції?
— З огляду на мій досвід спілкування на форумі, у мене є внутрішня впевненість, що лобіювання українських питань у США продовжиться, і Україна не зникне з порядку денного.
Звісно, в демократичному суспільстві завжди тривають обговорення — є різні інтереси, різні точки зору. Але активна спільнота, яка підтримує Україну, відіграє ключову роль у просуванні нашої теми.
Головне, що нам не варто здаватися. Інструменти культурної дипломатії — це дієвий голос, який знову ставить Україну в центр уваги.
Саме тому один із наших муралів, про який ми вже говорили, плануємо створити восени. Якщо все пощастить, це стане потужним кроком для підняття українського питання у Вашингтоні.
Ми плануємо зібрати там експертів, політиків, які разом з нами обговорять культурні аспекти — адже через культуру і мистецтво найкраще передати, чому Україні необхідно перемогти.
— Ти розпочав свій виступ дуже цікаво: «А що, якби я сказав вам, що майбутнє Європи твориться не в Брюсселі чи Берліні, а в невеликих містечках України». Як цю думку сприйняли?
— Так, я побачив по обличчях, що ця думка була сприйнята дуже позитивно. У присутніх на заході виникло чимало цікавих думок щодо цього.
І що дуже важливо зараз — саме над цим ми ще активніше працюватимемо у Modern Ukraine Foundation — це просувати візію майбутнього, адже люди хочуть чути про позитивне. Зокрема, в американському середовищі людям властиво долучатися до чогось великого.
Я завершив свій виступ тезою, що майбутнє має адресу — і ця адреса — Україна. Я впевнений, що тут, в Україні, ми зможемо все! Але важливо мати підтримку.
— Резюмуючи, наскільки швидко вдасться перейти від декларацій до конкретних справ? Я так розумію, що «Простори Завтра» — це вже найближче майбутнє. Але, з огляду на наявні домовленості, наскільки швидко ми зможемо втілити все в життя?
— Ми проактивна команда, і часу не витрачаємо, адже це дуже цінний ресурс. Вже працюємо над наступними кроками. Як я вже згадував, восени плануємо створити мурал, а наприкінці літа відкрити перший пілотний «Простір Завтра». І, сподіваюся, до кінця року також організуємо публічний івент щодо проєктів розвитку України — теж у Вашингтоні.
І це буде лише початок наших міжнародних подій, спрямованих на привернення уваги до України!
Леонід РУДЕНКО