Згідно з останніми даними, кількість школярів в Україні досягла рекордно низького рівня за три десятки років.
На початку навчального року 2024-2025 в системі загальної середньої освіти було зафіксовано лише 3,74 млн учнів, як зазначено в новому дослідженні аналітичного ресурсу NGL.media.
Експерти прогнозують подальше зменшення кількості дітей та молоді в Україні, оскільки освітня система країни втрачає учнів — значна частина родин обирає еміграцію.
Схожа ситуація спостерігається й у вищій освіті. У 2024 році лише 197 тис. студентів було зараховано до українських університетів, що є найнижчим показником за останні дев’ять років.
За даними програми RAI for Ukraine, що досліджувала реєстрацію та місце проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ), у 2022 році 10% українських випускників (понад 23 тис. осіб) складали тест за кордоном. При цьому 32% узагалі не реєструвалися на НМТ, що є необхідним для вступу до українських вишів.
“Навіть ті, хто складає тест за кордоном, не завжди планують залишитися в Україні. Чимало з них просто перестраховуються. Тож реальна кількість тих, хто не має наміру вступати до українських університетів, ще більша”, – зазначила Тетяна Захарченко, дослідниця з Українського католицького університету.
Аналіз даних Міносвіти за 2021-2025 роки вказує на щорічну втрату учнів у старших класах: від 2 до 4% школярів не переходять до наступного класу. Хоча деякі з них могли залишити школу з інших причин, автори дослідження вважають, що в основному це пов’язано з виїздом за кордон.
Серед цієї групи, ймовірно, є 17-річні юнаки, які намагаються покинути країну до досягнення призовного віку, адже після 18 років виїзд з України в умовах воєнного стану заборонено.
Проте масова еміграція стосується не лише юнаків. Хоча серед старшокласників традиційно дещо більше дівчат, різниця незначна – лише 1-2%. Захарченко пояснює це соціальними факторами.
“Підлітки сильно впливають на своїх однолітків. Якщо друзі виїжджають, це запускає ланцюгову реакцію”, – зазначила вона.
Основною причиною еміграції старшокласників дослідники вважають питання безпеки – як страх за життя дітей у країні, що перебуває у стані війни, так і занепокоєння щодо можливого зниження віку мобілізації до 18 років.
Важливим є також відсутність повноцінного офлайн-навчання. За словами Тетяни Ковриги, директорки фундації GoGlobal, багато шкіл в Україні не мають достатньо укриттів для проведення очного навчання. Натомість за кордоном діти мають стабільну офлайн-освіту, що покращує їх соціалізацію.
Ще одна помітна тенденція – випускники дедалі частіше обирають навчання у закордонних університетах. Польща, Німеччина та Чехія стали одними з найпопулярніших напрямків. Однак аналітики зазначають, що більше молоді обирають не провідні виші, а менш відомі регіональні заклади.
“Якщо раніше їдучи за кордон, вони прагнули отримати якісну освіту, зараз обирають просто доступну альтернативу. Провінційний університет у Чехії чи Польщі часто поступається хорошому українському вишу”, – зауважив Володимир Страшко, засновник школи дистанційного навчання Unicorn School.
Раніше освітній омбудсмен Надія Лещик повідомила, що українські підлітки масово виїжджають з країни ще до досягнення повноліття.
Серед них є юнаки, батьки яких бояться можливого призову, а також дівчата. Однак точні статистичні дані про масштаби цього явища наразі відсутні.
“У мене немає офіційної статистики, але освітні управлінці на рівні областей і громад помічають, що в 10-11 класах навчання розпочинає одна кількість дітей, а закінчує – інша”, – зазначила Лещик.