Кирилівська церква, що розташована у Києві є відділом Національного заповідника «Софія Київська».
Після собору Святої Софії Київської — це другий храм у столиці, що зберігся до наших днів із далеких часів княжої України-Руси.
Пам’ятка нагадує красою велич княжої держави й козацької України.
З 1994 року в Кирилівській церкві відбувалися богослужіння УПЦ МП — і до кінця січня 2025-го. За повідомленням Міністерства культури та стратегічних комунікацій, договір з цією юрисдикцією про безоплатне користування Кирилівською церквою в Києві закінчився 30 січня 2025 року.
Митрополит Епіфаній зазначив під час проповіді, що український народ проти волі завойовників залишався живим, зберігаючи історичне коріння дане Богом. Це коріння, про яке свідчить і цей прекрасний храм.
«Ми просимо зцілити рани нашого народу і навернення його до мирного життя. Ми просимо про звільнення всіх загарбаних ворогом земель. Щоб в українському Луганську, Донецьку і Криму зазвучала молитва українською мовою, як вона звучить тут. Адже ще донедавна здавалось, що ярмо російського міра, накинуте на душі українців, нездоланне. Але наш народ зціляється немов паралізований у Євангелії», — зазначив владика Епіфаній.
Відтепер і до звільнення Луганщини з російської окупації Кирилівська церква буде осередком Луганської єпархії, тож за богослужінням молилися представники місцевої влади краю на чолі з головою Луганської обласної державної адміністрації — начальником обласної військової адміністрації Олексієм Харченком, а також вимушені переселенці.
Після читання Євангелія Його Блаженство виголосив первосвятительське слово проповіді та возніс особливу молитву до Господа за нашу Батьківщину, яка переживає час важких випробувань і небезпеки.
«Тому нині, в час російської диявольської війни, в час великого горя і страждань, які вона принесла на нашу мирну землю, ми з особливим розчуленням серця звертаємося до Бога з проханням про допомогу. Люди та спільноти можуть і повинні діяти для того, щоби наблизити перемогу правди та встановлення справедливого миру. Але ми, як християни, знаємо, що правдиву перемогу і правдивий мир подає лише Господь», — звернувся до християн під час проповіді предстоятель ПЦУ.
Також під час відправи лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ, а також за спокій душ усіх полеглих оборонців Батьківщини й мирних жителів, які загинули під час війни.
На завершення урочистої відправи архієпископ Луганський і Старобільський Лаврентій подякував Предстоятелю та архієреям за спільне богослужіння у цей визначний день.
Важливо знати, що Кирилівська церква зберігає славне минуле, яке промовляє до нас старовинними фресками, монументальним живописом.
Тут 800 квадратних метрів старовинних фресок, з унікальними сюжетами.
«Заснована у XII столітті чернігівським князем Всеволодом Ольговичем, Кирилівська церква із самого початку була не лише святинею, але й родовою усипальницею князів Ольговичів», — нагадує українцям ПЦУ.
У Кирилівському храмі знайшов останній спочинок герой «Слова о полку Ігоревім» — князь Святослав Всеволодович.
Пізніше біля церкви з’явився і Кирилівський монастир. Тут шлях духовного зростання у чернецтві розпочинав святитель Димитрій Туптало, видатний церковний діяч межі XVII та XVIII століть, автор знаменитих духовних повчань і збірки Житій святих.
Велика громада ПЦУ нагадує, що Кирилівська церква живе вже понад 9 століть.
Вона пережила монгольську навалу, грабування військами Радзивілла, пожежі, втрату статусу монастиря. У XVIII столітті церкву реконструювали в стилі українського бароко.
Також за наказом імператриці Катерини II у 1787 році Києво-Кирилівський монастир було ліквідовано: на території монастиря було організовано психіатричну лікарню, а Кирилівська церква стала лікарняною.
Попри все храм вистояв і сьогодні в ньому звучать молитви за воїнів, за мудрість правителів, які приймають рішення важливі для миру на землі, за відродження України й за наших матерів.
У ПЦУ наголошують, що вдячні Богові, що дарував нам можливість, нашій помісній автокефальній Українській Православній Церкві, молитися в цій давній українській святині нашою рідною, українською мовою.
При підготовці публікації використані фото та матеріали офіційного сайту й фейсбук-сторінки ПЦУ