Про це та про літнє вбрання столиці говоримо із в.о. генерального директора КО «Київзеленбуд» Ольгою Манько.
— До свята міста кожен район підготував подаруночки, аби зробити Київ ошатнішим, комфортним, екологічним. Адже в літній період місцями масового відпочинку у нас стають саме зелені оази Києва, які на воєнний період замінили для мільйонів людей і курорти й рідні села та містечка із зон бойових дій. Тож оздоровлюватися та набиратися сил наразі мусимо в тих умовах, які є. І наше завдання зробити їх комфортними, — пояснює Ольга Манько.
До Дня Києва кожне районне підприємство зеленого господарства в якості подарунка місту і киянам облаштувало міні-сквери — затишні зелені острівці серед міста.
— У скверах облаштовані лави, перголи, модульні квітники, а для озеленення фахівці обрали стійкі до міських умов рослини: декоративні злакові трави — міскантус китайський, пенісетум лисохвостий, вівсяницю сизу, щучник та інші.
Масово висадили й квіти-багаторічники, такі як фізостегія, ехінацея, шавлія, герань, флокси та інші. Серед дерев та кущів у скверах використали форзицію проміжну, спірею Вангутта, спірею китайську, дерен білий, кизильник вертикальний, ялівець козацький, катальпу бігонієвидну, липу великолистну, клен сріблястий).
В місті з’явилися міні-сквери за такими адресами: бульв. Миколайчука, 7А (Дніпровський район), вул. Р. Рейгана, 36 (Деснянський район), сквер на вул. Героїв полку «Азов», 6 (Оболонський район), вул.Академіка Караваєва, 1\28 (Солом’янський район), сквер ім. Димитрія Пешева (Голосіївський район), вул.Вишняківська, 12 (Дарницький район), вул. Вишгородська, 45 (Подільський район), просп. Берестейський, 117 (Святошинський район), вул. Велика Васильківська, 73-75 (Печерський район), вул. Олени Теліги, 17 (Шевченківський район). У 23 парках Києві в парках вже запускають фонтани.
Тобто Київ до свята є ошатним та квітучим.
— Скільки дерев за весну поповнили зелену скарбницю міста й які інновації для їх приживлюваності використовують фахівці-озеленювачі?
— Місто стало зеленішим на 3315 дерев. Переважно це листяні породи, які дадуть могутню крону, створять затінок. Хвойні породи також висаджували. Тепер в місті плюс 795 вічнозелених хвойних дерев. Всього ж до кінця року місто озеленимо 6 тисячами дерев та 30 тисячами кущів. Запланували озеленити й транспортні розв’язки в Оболонському, Святошинському, Подільському та Печерському районах.
Відомо, що після висадження у спеціально підготовлені нашими фахівцями грунтосуміші з мінеральними добривами для кращого укорінення, важливий постійний полів. «Київзеленбуд» на своїх балансових територіях масово використовує торби для поливу. Ми випробували цей метод й масштабуємо його. Тепер майже 6800 дерев — молодих, щойно висаджених, а також тих, які ростуть на відкритій місцевості або вздовж доріг — мають «свою торбу».
Таким чином забезпечуємо безперервний, спрямований лише на дерево, полив, економимо воду (на 65 відсотків менше її витрачаємо), не даємо розростатися бур’янам у лунках, адже вода до них не попадає. Крім того, мішки «працюють», й озеленювачам залишається тільки періодично наповнювати їх водою.
— Чи існує у столиці перелік порід дерев, які неможна висаджувати й від яких посадок ви застерігаєте киян, аби вони уважно ставилися до озеленення своїх прибудинкових територій?
— Перелік такий існує. Наприклад, робінія звичайна (акація біла) та сумах оленерогий є прикладами агресивних порід дерев, які можуть завдати шкоди місцевій флорі та фауні. Робінія зазначена у затвердженому на рівні держави переліку 13 інвазійних видів дерев, які заборонено використовувати для відтворення лісів через здатність цих рослин до швидкого поширення й витіснення місцевої флори. Цей перелік обов’язково враховується лісопарковими господарствами Києва, що входять до складу КО «Київзеленбуд».
Ми не радимо киянам висаджувати айлант найвищий, аралію манчжурську, в’яз низький, гледичію колючу, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенолистий, маслинку вузьколисту, павловнію (види та гібриди), робінію звичайну, черемху пізню, ясен пенсільванський.
Своєю чергою ми обираємо для висадження на балансових територіях й рекомендуємо киянам рослини, які зберігають декоративність в умовах міста, стійкі до змін температури, загазованості, обмеженої вологості. Тому висаджуємо сакури, катальпу бігонієвидну, липу великолисту, клен сріблястий, платан іспанський та платан гібридний. Й кущі, названі вище.
Крім того, вздовж вулиць не допускається висадження дерев, що засмічують пішохідні доріжки плодами (робінія, шовковиця), дають відгалуження від коренів (тополя канадська, біла та інші) або ж мають неприємний запах як бархат амурський.
— Цієї весни на прибудинкових територіях та інших балансових локаціях Керуючих компаній районів дуже помітною була робота з обрізки гілок дерев, й можна зробити висновок, що двірникам все одно, як пиляти гілля… Чи можна їх навчити робити це правильно?
— На початку 2025 року КО «Київзеленбуд» спільно з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату провело навчання з обрізання гілок для Керуючих компаній Києва, КП «Київміськсвітло», ТОВ ДТЕК. А по завершенню ми надали всім інформаційні матеріали, де вказані вимоги щодо обрізки дерев та покроковий алгоритм її здійснення. Матеріали в них є, і вони мусять ними керуватися.
— Чи обстежуватимуть цього року дерева за допомогою імпульсного томографа (арботома) у місті?
— Так. Нагадаю, що за його допомогою обстежуємо внутрішній стан дерева — щільність і структуру деревини. Адже гарний зовнішній вигляд не завжди свідчить про здоровий внутрішній стан. Стовбур може бути з гниллю, тріщинами або порожнинами, що робить дерево небезпечним для людей, їх майна та міської інфраструктури.
Арботом використовується за запитами. Так на сьогодні переважна більшість звернень надійшла від КП УЗН Святошинського району. Вони хочуть обстежити старі дерева, які є окрасою району. А лікування дерев ми завжди проводимо із залученням фахівців і це відбувається переважно восени — взимку.
— Нарікання на те, що комунальники спиляли здорове дерево лунають не рідко, проте існує довгий і доволі складний бюрократичний алгоритм видалення дерев. Нагадаймо киянам про це.
— Видалення дерев — чітко регламентований та контрольований процес, регулюється законом, відбувається на основі нормативних актів і проходить під наглядом профільних держустанов, таких як Держекоінспекція. А самовільне знесення карається великим штрафом. Це стосується дерев на територіях будь якого підпорядкування. Порядок видалення дерев, кущів, газонів та квітників затверджений Постановою Кабінету міністрів України у 2006 році та Порядком видалення зелених насаджень на території Києва, встановленим рішенням Київради у жовтні 2011 року.
Щоби видалити дерево в Києві потрібно аби балансоутримувач звернувся до «Київзеленбуду» із запитом на проведення комісійного обстеження дерева за участю фахівців, які складають акт.
Після звернення постійно діюча комісія виконує обстеження. В комісію входять фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, Держекоінспекції столичного округу та «Київзеленбуду». Фахівці в акті зазначають вид, вік, діаметр стовбура на висоті 1,3 метра, кількість дерев, їх стан. Крім того, про обрізку дерев сповіщають всі районні зеленбуди міста на своїх офіційних сторінках у мережі. Тобто процес абсолютно відкритий та регламентований.
— Розкажіть, будь ласка, що таке сади Міявакі і де вони будуть у Києві?
— У 2025 році за ініціативи Департаменту захисту довкілля КМДА започаткували сади Міявакі. Основний принцип Міявакі — використання тих порід дерев, які природним чином могли б вирости на території, утворюючи різноманітну, багаторівневу локацію із зелених насаджень. Так з’являється стійка екосистема із рослин, які доповнюють одна одну.
Такий підхід базується на теорії потенційного природного відтворення, яке б виникло без втручання людини. В кожному районі столиці є такі локації.
Зокрема сади Міявакі у нинішньому році будуть оформлені на зеленій зоні на вулиці Юлії Здановської навпроти гуртожитку (площа 300 кв м), у парку «Партизанської слави» (350 кв м), зеленій зоні вздовж дороги по вул. Пухівській (320 кв м), у парку вздовж вулиці Гетьмана Павла Полуботка, 28\12 (300 кв м), у парку «Пуща Водиця» (320 кв м), на зеленій зоні вздовж бульвару Миколи Міхновського, 42 (300 кв м), на вулиці Сошенка (300 кв м), на ділянці між вул. О. Мудрака та Святошинським лісом (320 кв м), на розі вулиць Солом’янської та Р. Ратушного (300 кв м), на проспекті Берестейському, 82А (400 кв м).
— А як щодо плавучих островів? Що це таке?
— Це також інновація міста у 2025 році. Плавучі квітники-острови — зелені платформи, встановлені на водоймах в районах Києва. Вони засаджені вологолюбними рослинами — очеретом, рогозом, ірисом болотним, м’ятою водяною, осикою.
Ці рослини не лише прикрашають міський простір, а й змінюються з кожним сезоном: від свіжої зелені навесні до пишного цвітіння влітку та золотавого спокою восени. Це не тільки яскраві акценти на воді, а й привабливі місцинки для комах, метеликів, птахів, що дарують місту живу красу та природне різноманіття. Для киян це приклад того, як природоорієнтовані рішення сприяють біорізноманіттю, спостереженню за природою, релаксації та ментальному відновленню.
Де можна побачити: у Дарницькому районі — плавучий острів на озері на території парку Позняки; у Дніпровському — в парку вздовж вулиці Гетьмана Полуботка; у Подільському — на озері у Серецькому гаю; у Шевченківському — на озері №5 у парку «Нивки»; у Деснянському — на водних об’єктах парку вздовж проспекту Шухевича; в Оболонському — на території парку відпочинку на вул. Прирічній; у Святошинському — на озері Віра; у Солом’янському — на водоймі у парку «Відрадний».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»