Є моменти, які важко описати єдиним словом, але в інших мовах для них існують точні терміни.
Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа на своєму Instagram-акаунті назвав п’ять слів, яких бракує в українській мові.
Ці слова можуть розширити ваше розуміння емоцій і явищ, що нас оточують щодня.
Пʼять цікавих слів з інших мов, які описують знайомі нам ситуації, але не мають точних відповідників в українській.
Циндоки (японською: 積ん読) – це слово, що описує практику купівлі книг, які залишаються непрочитаними, часто накопичуючись на полицях.
Уітваайен (голландською: uitwaaien) – це прогулянка на свіжому повітрі, особливо в вітряну погоду, з метою розслаблення та очищення розуму.
Лаґом (шведською: lagom) – відчуття, коли всього начебто достатньо, але чогось не вистачає.
Бокетто (японською: ぼけっと) – це акт бездумного споглядання вдалечінь, коли людина дивиться перед собою, не зосереджуючи увагу на чомусь конкретному.
Куалункуізмо (італійською: qualunquismo) – термін, що позначає апатію або байдужість до політики та суспільних справ, здебільшого через розчарування або інформаційне перевантаження.
В українському мовленні існує вираз “іспанський стид”, що описує почуття сорому за дії чи слова іншої особи. Воно має давнє походження та зустрічається в багатьох класичних текстах.
Слово “стид” насправді є частиною української мови й має глибоке коріння. У “Словарі української мови” Бориса Грінченка воно представлено як синонім слова “сором”.