Спадок під загрозою
На Притисько-Микільській вулиці в Києві, в межах Флорівського жіночого монастиря, розташована будівля, яка має статус пам’ятки архітектури національного значення та є унікальним свідком довоєнного вигляду Подолу. Про це повідомляє ДІАЗ Стародавній Київ.
Мова йде про колишній будинок київського підрядника та купця Артинова, збудований у 1809 році за зразковим проектом. Ця споруда є яскравим прикладом класицизму: одноповерхова будівля з підвалом, прямокутна в плані, з вальмовим дахом і мансардним рівнем.
Фасади будівлі вирізняються симетрією та стриманим декором — центральну частину східного фасаду підкреслює розкріповка з трьома вікнами та трикутним фронтоном, а оздоблення доповнюють рустування, архівольти та модульйони карниза.
Ця будівля дивом вціліла під час масштабної пожежі 1811 року, яка знищила практично весь Поділ — тоді у районі залишилося всього близько тридцяти споруд. Після трагедії її було відновлено, а протягом XIX століття вона неодноразово змінювала власників.
У 1867 році будинок перейшов у власність монастиря та був перетворений на келії. У радянський період споруда використовувалася як житлове приміщення і зазнала численних перепланувань.
Після повернення будівлі монастирю її взяли на баланс КП «Центр по охороні пам’яток», підпорядкованому Департаменту охорони культурної спадщини. У 2020 році за розпорядженням міської адміністрації були проведені ремонтно-реставраційні роботи на суму приблизно 11 мільйонів гривень за кошти міського бюджету. Проект розробив інститут «Укрпроектреставрація».
На практиці, дані пам’яткоохоронних активістів свідчать, що виконані роботи фактично стали новим будівництвом: автентичні конструкції були демонтовані, і від первісної споруди залишився лише фрагмент західної стіни. Для пам’ятки національного значення таке «оновлення» означає втрату оригінальних матеріалів — тих елементів, які роблять об’єкт історично автентичним.
Схожа практика — коли під виглядом реставрації насправді створюють новобудову з використанням окремих елементів оригіналу — була зафіксована і на інших київських об’єктах. Це ставить питання про те, наскільки ефективно система охорони пам’яток насправді захищає історичну спадщину, особливо коли балансоутримувач пам’ятки та замовник робіт перебувають під контролем однієї й тієї ж міської структури.
Сьогодні будівля залишається важливим елементом історичного середовища Подолу, хоча її автентичність значно постраждала внаслідок пізніших втручань.
Фото: ДІАЗ Стародавній Київ
Створено за матеріалами: kyivschina24.com