Йоганн Вадефуль несподівано відвідав Україну, щоб підтвердити незмінну підтримку нашої країни. Це була офіційна версія, що її озвучив перед журналістами. Однак, є всі підстави вважати, що поза об’єктивами пішли розмови про інше.
Вадефуль описав свою подорож до української столиці як “довгий поїздок потягом”. Він вже на вокзалі у Києві заявив, що прибув, щоб продемонструвати солідарність з українським народом.
Не так давно завершився саміт НАТО, в рамках якого було підкреслено підтримку України, тож це можна було б зробити і з Берліна. То навіщо ж їхати до Києва? Вадефуль випадково згадав, що хоче закликати до перемир’я.
Чекають на роз’яснення
Тим часом Росія вимагає “прозорості” щодо дати третього раунду переговорів із Україною. Про це заявив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков 30 червня, якраз після прибуття Йоганна Вадефуля до Києва.
Пєсков пояснив, що активізація атак на нашу країну відбувається, оскільки в Києві “чудово знають, що потрібно зробити для припинення вогню – умови, про які Путін оголосив більше року тому”.
Складається враження, що це заочна бесіда з президентом США, який впродовж вихідних припустив можливість особистої зустрічі з Путіним.
Оновлені вимоги
Раніше Путін вимагав від України відмови від вступу до НАТО та виведення ЗСУ з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Ці вимоги були озвучені як ключові перед Самітом миру у Швейцарії.
Тепер же Путін провів зустріч, що стосується розвитку цих так званих “нових регіонів”.
“Він сподівається, що наша увага ослабне та переключиться на нові кризи. Хочу сказати чітко: щодо Німеччини це не вдасться. Мир настане тоді, коли ми зупинимо агресію“, – заявив Вадефуль 30 червня на спільній пресконференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Отже, хтось у Європі вже “перемикається на нові кризи”? У такому разі, очільник німецького зовнішньополітичного відомства приїхав до Києва, щоб підтвердити рішучість ЄС у підтримці України – як Путіну, так і Трампу.
Гра у гольф та війна
Одним із підтверджень цієї теорії є зміна думки Трампа щодо законопроекту про санкції для країн, що торгують із РФ. Як повідомив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, президент США під час гри у гольф заявив, що настав час для розгляду цього документа.
Санкції з боку США можуть мати для Росії значно більший економічний вплив, ніж європейські. Господар Білого дому, ймовірно, підвищує ставки для зміцнення своєї позиції під час переговорів. Грем передбачає ухвалення санкцій у липні. Час для компромісів у Путіна закінчується.
Вадефуль у Києві також згадував про енергетику. Він відзначив, що працюємо разом з G7, аби завадити Путіну фінансувати військовий бюджет через доходи з постачання нафти і газу.
Оборонна промисловість, фінанси, активи
Росія “сподівається на зменшення нашої допомоги”, зазначив німецький гість у Києві. Однак, союзники України посилять свою підтримку. Акцент робиться на інвестиціях в оборонну промисловість, оскільки разом із Вадефулем до України прибули представники німецької оборонної промисловості.
“Співпраця в сфері оборони є нашим істинним перевагою. Ми бачимо своє завдання в тому, щоб допомогти Україні вести переговори з позиції сили“, – наголосив Вадефуль.
Те, що ситуація є серйозною, він підтвердив фінансово: додаткові майже 2 мільярди євро на зміцнення системи ППО, а також 9 мільярдів євро на оборону, про які говорилось раніше, були вже включені до проекту федерального бюджету Німеччини.
В Україні ж наголошують на передачі “заморожених” російських активів, які мають бути використані для оборони. Сибіга підкреслив “еволюцію позиції” європейських країн, хоча конкретних результатів поки немає, “шукаємо оптимальні рішення для реалізації цього кроку”.
Слід діяти швидше, адже Київ вже офіційно звернувся до США з пропозицією купити системи ППО Patriot.
Хто випереджає кого
Схоже, Україна прагне більшого і робить кроки на один-два попереду європейських партнерів. Наприклад, Йоганн Вадефуль не зміг дати навіть побіжний натяк на конкретні проекти щодо оборонної промисловості. Замість цього він відсилає до “тісного співробітництва” з міністром оборони Борисом Пісторіусом і мимохідь поскаржився на повільність партнерів, з якими це питання “ще обговорюється”.
Тим часом президент Зеленський, слідуючи прикладу країн Балтії, Польщі та Фінляндії, вивів нашу країну з Оттавської конвенції, що забороняє використання протипіхотних мін.
Цей крок свідчить про зрілість та суб’єктність, пояснив кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Він зазначив, як у 2015 році посол ЄС в Україні Ян Томбінський наполягав на утилізації нашого арсеналу протипіхотних мін, адже Україна мала п’ятий у світі запас цього типу озброєння.
Справи та слова
Європу турбує рішучість України. Якщо Київ активізується на фронті, існує ризик ескалації. Під “удари у відповідь” Кремля можуть потрапити й усі, хто нам допомагає. Водночас Україна висловлює своє незадоволення гучними заявами без конкретних дій.
Санкції повинні бути “трансатлантичними, з обох боків океану“, підкреслив Андрій Сибіга.
Цілком зрозумілим є й коментар міністра закордонних справ нашої країни про нагальну потребу “відкриття переговорного кластеру про вступ до ЄС найближчим часом”.
Проте навіть дата початку міжурядових консультацій, про які говорив Мерц, досі не визначена.
Чи можуть повернути “ядерку”?
У суботу, 28 червня, стало відомо про зустріч президента Володимира Зеленського з представниками дипломатичного корпусу, де йшлося про якнайшвидше виконання домовленостей із міжнародними партнерами. Зеленський підкреслив, що всі домовленості мають бути чітко реалізовані, зокрема, щодо спільного виробництва озброєнь та інвестицій в оборонну промисловість.
Можливо, стан справ у цьому питанні не викликає захоплення ні у партнерів, ні в Україні.
В Німеччині зростає опозиція, яка може загальмувати нашу допомогу, зазначив експерт аналітичного центру “Об’єднана Європа” Ігор Попов. Він також згадав про можливий тиск з-за океану: в Німеччину прокладено підірваний “Північний потік-2”, який американці хотіли б викупити, відремонтувати і знову качати російський газ.
“Для ФРН критично важливий Балтійський театр військових дій. Росія може щось зробити, аби забезпечити проходження там своїх торгових кораблів. США бажали б, щоб Європа купувала зброю у них, але європейці прагнуть інвестувати в озброєння власного виробництва. Тож є про що говорити. Не виключаю, що й про Taurus“, – вважає експерт.
Більше того, Ігор Попов припускає ймовірність обговорення ядерної зброї, оскільки рішення про її використання США, скоріш за все, ухвалять самостійно, а стосунки між Штатами та Росією в момент можливої військової конфронтації можуть змінюватися в будь-якому напрямку.