У Києві посилюють боротьбу проти кліщів, та інших переносників інфекційних хвороб — комарів, гедзів, мошок, мокреців та інших, в тому числі й гризунів. Для цього організовані заходи й надані рекомендації відповідним підрозділам КМДА щодо проведення в зелених, лісопаркових зонах протикліщових заходів, в т. ч. акарицидних обробок, протималярійних, в т. ч. ларвіцидних, протилептоспірозних, дератизаційних санітарно-оздоровчих заходів на підпорядкованих місту територіях. Їх мають здійснювати протягом всього 2025 року.
Рекомендації владі столиці надала, а також провела відповідні дослідження й моніторить ситуацію Держустанова «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України (далі Центр).
За результатами ентомологічного моніторингу, проведеного Центром у березні 2025 року, заселеність іксодовими кліщами виявлено на наступних територіях:
- Гідропарк (7 екз. на прапоро/км),
- парк «Муромець» (5 екз. на прапоро/км),
- зона відпочинку «Берізка» (4 екз. на прапоро/км),
- парк Партизанської Слави
(6 екз. на прапоро/км).
За даними Центру, у 2024 р. в м. Києві зареєстровано 484 випадки захворювань на хворобу Лайма (іксодовий кліщовий бореліоз, ІКБ), переносником якої є кліщі, що на 19,9% менше, ніж у 2023 р. (604 випадки).
Найбільшу кількість випадків захворювання на ІКБ зареєстровано серед мешканців Деснянського (115 випадків), Печерського (93 випадки) та Дніпровського (78 випадків) районів столиці.
«219 випадків (45,2%) заражень на хворобу Лайма відбулися на території
зелених зон м. Києва всіх 10 адміністративних районів столиці.
З початку поточного року серед киян вже зареєстровано 15 випадків
хвороби Лайма», — йдеться у повідомленні Центру.
Найбільша кількість випадків нападу та укусів кліщів та заражень на ІКБ
пов’язано з відвідуванням лісопаркових зон й парків, які є зонами
масового відвідування населенням.
Серед названих інфекціоністами Центру територій — зелені зони навколо столиці, а також популярні парки, серед яких Національний музей побуту «Пирогово», Голосіївський парк, парк «Феофанія», «Конча-Заспа», зелена зона біля оз. Тягле, ж/м Червоний хутір, парк Палацу культури «Дарниця», ж/м Осокорки, парк Партизанської Слави, парк Муромець, парк «Я люблю мій парк», зелена зона каналу по вул. Закревського.
Постраждалі від укусів кліщів кияни також називали й такі місця «неприємної зустрічі з кліщами», як парк «Молодіжний», парк «Кіото», зелена зона річки Десенка, житлові масиви: Лісовий, Биківня, зона відпочинку «Берізка», кладовище Лісове, зелена зона біля озера Лісове (с. Биківня), парк «Перемога», Гідропарк, Русанівська набережна, Русанівські сади, зелена зона біля озера Райдужне, Труханів острів, парк «Наталка», зелена зона «Пуща-Водиця», береги оз. «Редьчине».
Не стали винятками й ботсад ім. М. М. Гришка, парк «Співоче поле», парк Вічної Слави, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», ж/м Виноградар, парк «Березовий гай», парк «Кирилівський гай», Замкова гора, з/з оз. «Верховина», ж/м Новобіличі, з/з ставку по вул. Прилужній, парк «Совки», Святошинське лісництво, Батиєва гора, з/з ставків Совська балка, Солом’янський ландшафтний парк, парк
«Бабин Яр», парк «Сирецький гай», парк «Нивки», Павлівський сквер тощо.
Утворились антропургічні (господарські) вогнища ІКБ на територіях: парк
«Муромець», парк Партизанської Слави, Гідропарк, Труханів острів, з/в
«Берізка», з/в «Біличі», ур. «Видриця», Голосіївський парк, парк «Сирецький
гай», з/в «Совська балка», Ботанічний сад ім. М. М. Гришка, які є зонами
масового відвідування населенням.
Аби попередити розповсюдження іксодових кліщів, інших
переносників інфекційних хвороб (комарів, гедзів, мошок, мокреців),
ентомолог ДУ «Київській міський центр ЦКПХ МОЗ» здійснює обстеження реферних точок — зон відпочинку.
«Епідемічна ситуація в м. Києві з хвороби Лайма, різних трансмісивних
хвороб, потенційними або фактичними переносниками яких є кліщі та інші
членистоногі, гризуни, потребує систематичного проведення
протиепідемічних заходів», — наголосили у ДУ «Київській міський центр ЦКПХ МОЗ».
Читайте також: «У столиці прокинулись кліщі: як вберегтися від сезонної небезпеки».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»