Кременецький замок, що розташований у місті Кременець Тернопільської області, є справжнім магнітом для любителів пригод та захоплюючих краєвидів, які вражають дух.
Остатки старовинної фортеці пронизані легендами. Споруда, розташована на вершині гори Бона, вражає своєю вражаючою атмосферою. Це ідеальне романтичне місце для фото, мандрівок і відпочинку, з ноткою містики.
Залучають туристів не лише архітектура та панорама Кременця, а й чутки про підземелля, привидів і таємничу княгиню Бону.
Історична сага
Перші укріплення тут виникли ще в давньоруські часи – найстаріші згадки про Кременець відносяться до XIII століття, коли угорський король Андраш II невдало намагався взяти його, за даними telegraf.
У 1240–41 роках замок витримав облогу хана Батия та став одним з небагатьох неприступних міст Київської Русі.
У 1261 році за наказом Бурундая таємно його зруйнували, але вже наприкінці століття фортецю відновили під управлінням князя Мстислава.
XIV–XVI століття: литовські князі Любарт, Вітовт та Свидригайло збудували три вежі, два мости, княжий палац, порохівні та церкву.
Епоха королеви Бони
З 1536 року замок став власністю королеви Бони Сфорца, на честь якої гора й отримала свою назву. Вона перебудувала фортецю в ренесансному стилі, укріпила мури, додала арсенал, порохівки, княжий палац і глибокий колодязь.
Штурм, руїни та спадок
У 1648 році, під час козацького повстання, фортеця зазнала поразки після півторамісячної облоги під проводом Максима Кривоноса. Уцілілих розстріляли, і замок так і не відновили.
Сьогодні це лише руїни: двоярусна надбрамна башта з готичною аркою, фрагменти стін товщиною 2–3 м та висотою до 12 м, і “вежа над Новим домом”. Археологічні роботи 1970-х років активізували ідеї відновлення, але фінансування залишається мінімальним.
Містика та легенди
Скарби королеви Бони. Кажуть, у колодязі замку (глибиною 80 м) заховані її скарби; існують легенди про підземні ходи до міста й сусідніх фортець.
Кров і вампіризм. Згідно народних переказів, Бона нібито приносила “душі з крові незайманих дівчат”, убивши сотні, що стало основою моторошних чуток про вампіризм і жорстокі ритуали.
Міст з волосся та привиди. Легенда оповідає, що Бона мала міст із жіночого волосся, який використовувала для в’їзду в замок на кареті. Під час одного з виїздів міст обірвався – цей випадок підживлював чутки про її дияволічні зв’язки. Дехто вірить, що її привид іноді з’являється навесні з колодязя з золотим ключем від скарбів.
Що відомо про королеву Бону
Бона Сфорца була королевою, яка славилася своєю вродою, гострим розумом і незвичайним характером; часто її згадують у легендах як фігуру досить суперечливу, а іноді й моторошну. Коли її чоловіка не було поруч, живучи у Кракові, розповідали, що її “апетити” були настільки великими, що замок геть утримував цілий чоловічий “гарем”.
Воістину, вона вважалася жорстокою жінкою, яка готова була на інтриги задля досягнення своїх цілей. Особливо тривожно виглядають чутки про те, що вона нібито позбулася двох своїх невісток, вважаючи їх “недостойними” через їхнє походження, що суперечило її амбітним планам.
Найжахливіша легенда переносить нас у світ темних угод. Розповідають, що нібито Бона Сфорца уклала пакт із самим дияволом, обіцяючи отримати вічну молодість.
Як дістатися до замку
Координати: 50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д.
Локація: Замкова гора (гора Бона), місто Кременець, Тернопільська область.
Їдучи на авто зі Львова до Кременець, вам доведеться проїхати приблизно 125 км. А з Києва до Кременець дорога становить близько 332–343 км.
Як доїхати автобусом
Прямі автобуси Львів → Кременець.
Відправлення зі Стрийського автовокзалу.
Час у дорозі: ~3 год 50 хв.
Вартість: від 375 грн.
Прямі автобуси Київ → Кременець.
Відправлення з Центрального автовокзалу (Деміївська площа).
Час у дорозі: близько 6 годин.
Вартість: близько 700 грн.
Буцький каньйон, який знаходиться на річці Гірський Тікич, входить до списку 100 найгарніших місць України. Тривалий час його знали лише місцеві жителі. Популярність цьому місцю надали випадкові туристи та українські й закордонні зірки, які приїжджали сюди для зйомок кліпів і фільмів.
Буцький каньйон вважається місцем сили, адже тут люди відчувають підйом енергії. Раніше в цій місцевості козаки-характерники навчали молодь. Вони примушували її з зав’язаними очима бігти берегом по скелях, а з найвищої точки – стрибати. В моменти падіння у людини з’являлися магічні здібності. Або ж вона помирала. Кажуть, що характерники могли зникати в одному місці, а з’являтися в іншому.