Таке рішення міська влада ухвалила зважаючи на прогноз синоптиків щодо стабільного потепління, а також з метою економії газу. Батареї киянам вимикатимуть поступово, протягом 3-4 днів. У понеділок, 24 березня, у пресцентрі «Київінформ» відбувся брифінг щодо підсумків уже третього в умовах воєнного стану опалювального сезону, що завершився.
Заступник голови Київської міської держадміністрації Петро Пантелеєв зазначив, що цієї зими погодні умови сприяли енергетикам і тепловикам, однак надзвичайні ситуації все ж таки траплялися, як через ворожі обстріли, так і зношеність тепломереж.
«У місті 38 аварійних бригад працювали в цілодобовому режимі й при будь-яких ситуаціях, що виникали, кияни не залишалися без тепла. Під час опалювального сезону у місті 13 разів розгортали пересувні мобільні котельні, практику застосування яких ми цьогоріч вдосконалили. Завдяки їм лікарні та житлові будинки були з теплом», — розповів Пантелеєв.
Він нагадав, як у січні на вулиці Симона Петлюри стався прорив тепломережі й обвалився фасад будівлі. Аварію тоді оперативно усунули, а зараз проводять проєктні роботи для відновлення пошкодженого будинку.
«Вже завтра ми почнемо готуватися до наступного опалювального сезону. У першу чергу замінимо найбільш аварійні тепломережі. Цьогоріч запланована реконструкція та заміна трубопроводів на 12 ділянках. У Києві майже 3000 кілометрів теплових мереж, більшість з яких прокладались ще за радянських часів.
До великої війни Київ демонстрував непогані темпи заміни зношених трубопроводів. Програма модернізації теплових мереж працює й сьогодні. Втім багато фінансових ресурсів нині витрачається на відновлення зруйнованого ворогом обладнання», — сказав Пантелеєв.
Заступник голови КМДА додав, що основними пріоритетами у міжопалювальний період стануть: підготовка до зими 3000 теплопунктів, заміна тепломереж, гідравлічні випробування, підготовка 18 насосних станцій і створення запасу палива та витратних матеріалів для проходження холодної пори року.
«Це комплекс тих заходів, які ми зобов’язані провести для того, щоб і наступний опалювальний сезон у Києві розпочався вчасно та пройшов стабільно», — наголосив Пантелеєв.
Він також подякував жителям тих багатоповерхівок, які скористалися міськими програмами для підвищення енергоефективності будинків і забезпечення їх автономними джерелами енергії.
«Кияни докладають дуже багато зусиль для енергомодернізації багатоповерхівок. Ми вже маємо 600 енергостійких будинків, які забезпечили себе резервними джерелами електричної та теплової енергії. Це ті будинкові громади, які тісно працюють з містом за програмами співфінансування. Такі програми продовжують діяти й у 2025 році. Ними може скористатися кожен будинок, незалежно від наявності ОСББ», — зазначив Пантелеєв.
Він нагадав, що у Києві діють чотири програми, які дозволяють підвищити енергоефективність багатоквартирних будинків: «70/30%» — для ОСББ та ЖБК, «Капремонти» — для всіх без винятку будинків, програма компенсації незалежних джерел електроенергії, а також Револьверний фонд, який надає співвласникам житлових будинків позики та кредити на пільгових умовах.
Своєю чергою директор Енергозбуту — структурного підрозділу КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін зазначив, що для жителів будинків, які стали учасниками міських програм з енергоощадження, вартість опалення виявилась на 30% нижчою.
«Середня вартість опалення одного квадратного метра у Києві цього опалювального сезону становила 27 гривень. У тих будинках, які стали учасниками міських програм з енергоефективності — 22 грн/кв. м. Тобто мешканці середньостатистичної квартири у 50 квадратних метрів платили за місяць на 500 гривень менше, ніж жителі багатоповерхівок, де не пройшли енергоефективні заходи», — розповів Лопатін.
Він також зазначив, що протягом шести років тариф на опалення будинків киян залишається незмінним і складає 1654 гривні за одну гігакалорію, тоді як реальна його вартість на 45-50% вища. За його словами, це ті кошти, які можна було б направити на більш ґрунтовну модернізацію об’єктів теплогенерації.
Директор Енергозбуту також оприлюднив суму заборгованості киян за тепло та гарячу воду. За його словами, протягом опалювального сезону вона зросла на 6,5% і досягла 8 мільярдів гривень. З цієї суми 5 млрд грн — борг за опалення і майже 3 млрд грн — за гарячу воду. Водночас Лопатін зауважив, що переважна більшість киян своєчасно і в повному обсязі сплачує комунальні послуги. Втім, ситуація із заборгованістю залишається складною.
«Закликаємо боржників у досудовому порядку укласти відповідний договір реструктуризації, який дозволить сплачувати заборгованість частинами протягом певного часу без додаткового фінансового навантаження. Для цього достатньо просто звернутися до будь-якого відділення Центру комунального сервісу або оформити такий договір дистанційно», — сказав Лопатін.
В іншому випадку, борги з недобросовісних платників стягуватимуть у судовому порядку.
«Як показує практика, штрафні санкції та судові рішення є дуже дієвими та впливають на підвищення рівня платіжної дисципліни загалом, і системних боржників зокрема. Станом на зараз у райсудах Києва перебуває 1,5 тисячі матеріалів про стягнення заборгованості за комунальні послуги, й щодня готуються нові матеріали та виносяться рішення», — зазначив Лопатін.
Він також наголосив, що борги за комуналку можуть призвести до накладання арешту на нерухоме майно та автомобілі.
Водночас Петро Пантелеєв зауважив, що рахунки не сплачують переважно ті споживачі, які мають фінансову можливість, але вважають плату за житлово-комунальні послуги другорядним питанням.
Відео пресбрифінгу щодо підсумків опалювального сезону 2024/2025 у Києві можна подивитися за посиланням.
Читайте також:
«Київ цьогоріч спрямує понад 400 мільйонів гривень на заміну зношених тепломереж».
Олександр ГАЛУХ, Борис КОРПУСЕНКО (фото), «Вечірній Київ»