Село Ямельниця на Львівщині — справжня перлина Карпат, що вабить туристів своєю автентичною атмосферою, величними гірськими пейзажами та багатою історією.
Тут можливо поринути в дух давніх традицій, насолодитися мальовничою природою та відчути тишу, що є рідкісною в сучасному житті.
Ямельниця стає місцем сили для тих, хто шукає відпочинок, натхнення та майбутнє дотик до справжньої української культури.
Чому варто відвідати Ямельницю
Засноване в середині 13 століття, село Ямельниця пережило багато змін у своїй історії, проте, незважаючи на всі труднощі, місцеві жителі завжди намагалися відстоювати свої права. Найбільшого розмаху ця боротьба досягла під час Другої світової війни, як зазначає unian.
У 1938 році в Ямельниці з’явився осередок Організації українських націоналістів, відомої як ОУН. Коли в 1939 році село зайняла радянська армія, переслідування оунівців стало невідворотним.
Наприкінці 1941 року, коли Ямельницю захопили німці, місцеві жителі стали жертвами тяжких умов — забирали всі продукти, почався голод, а людей відправляли на примусові роботи до Німеччини.
У цей період розпочала активну діяльність Українська повстанська армія (УПА). У 1943-1944 роках в Ямельниці та околицях діяло близько двох сотень повстанців, які чинили опір загарбникам.
Крім того, на околицях села працювала підпільна радіостанція УПА “Самостійна Україна”, знана також як “Вільна Україна”. Мовлення розпочалося у жовтні 1943 року, а передачі виходили кілька разів на день, тривали по півгодини й велися чотирма мовами: українською, російською, англійською та французькою.
Радистом на цій станції був бельгієць Альберт Газенбрукс. Після втечі від німців у 1942 році він опинився в Україні, де його спочатку упіймали повстанці, що підозрювали його в шпигунстві. Однак з часом він заслужив довіру та приєднався до боротьби. За свою діяльність він був ув’язнений у ГУЛАГ, де провів вісім років. Повернувшись до Бельгії в 1953 році, він продовжував підтримувати зв’язок з українськими емігрантами.
УПА продовжувала боротьбу проти “совєтів” ще протягом кількох років після війни. Однак у 1947 році, коли боротьба ставала небезпечною, вони вирішили переселитися за кордон через гори.
На жаль, село Ямельниця зазнало тяжких наслідків: радянська влада запровадила терор, багатьох мешканців примусово вивезли зі своїх домівок.
Сьогодні в Ямельниці проживає менше 500 людей, і, на жаль, численність населення продовжує зменшуватися.
Ямельницькі скелі — непідступні та вражаючі
Однією з туристичних принад цього регіону є Ямельницькі скелі. Саме серед них проложили свої шляхи повстанці, і досі можна відшукати їхні схованки. Однак наразі наразі відсутні чіткі вказівники маршрутів, а сподіватися на Google Maps може бути неефективно — ми це відчули на власному досвіді.
Ямельницькі скелі — це унікальний природний комплекс, що входить до складу Українських Карпат. Це різноманітні скельні утворення (скелі Бичкова, скелі Нижній кінець, скелі Кикушів та інші), що виступають серед густого лісу. Частину з них можливо підкорити лише з альпіністським спорядженням, інші ж доступні й без підготовки. Тим не менш, перед спробою дістатися до цих скель рекомендуємо детально дослідити інформацію онлайн та скласти відповідні маршрути — або скористатися допомогою тих, хто вже відвідував ці місця.
Буцький каньйон, розташований на річці Гірський Тікич, входить до списку 100 найкрасивіших місць України. Досі його знали лише місцеві жителі. Поступово популярність здобули випадкові мандрівники, а також українські й зарубіжні зірки, які приїжджали сюди для зйомок.
Цей каньйон вважається місцем сили, оскільки тут люди відчувають приплив енергії. Раніше в цій місцевості козаки-характерники навчали молодь. Вони змушували з зав’язаними очима бігти навколо скель та стрибати з найвищих точок, у момент падіння у людини з’являлися магічні здібності або ж вона гинула. Казали, що характерники могли зникати в одному місці, а з’являтися в іншому.