Кожна великодня листівка — це частинка історії, що переносить нас у минуле, розкриваючи не лише святкові традиції, а й події, які впливали на суспільство. У Меморіальному будинку Лесі Українки триває виставка «Старовинна поштівка Великодня», яка дозволяє глибше зрозуміти культурну спадщину цього свята.
Вважається, що перші святкові поштівки почали з’являтися у Європі в другій половині XIX століття, швидко набуваючи популярності. Особливою темою для майстрів стали різдвяні та великодні привітання, які друкарні прикрашали яскравими, символічними ілюстраціями.
На виставці представлені понад 100 великодніх листівок кінця XIX — початку XX століття — маленьких художніх творів, що колись надсилалися близьким із щирими побажаннями.
Експозиція складається з декількох частин, об’єднаних тематикою зображень.
У першій вітрині можна побачити твори української тематики — традиційні писанки, етнічний орнамент, персонажі в народному вбранні, що підкреслюють культурну самобутність. Окрасою цієї частини є деякі артфакти з колекції музею, які належали свого часу Олені Пчілці та її родині.
«Родина Косачів мала особливий зв’язок із традицією великодніх поштівок. Олена Пчілка, керуючи часописом „Рідний край“, започаткувала друк саме великодніх листівок, залучивши до їх оформлення художника Опанаса Сластіона. А самі Косачі, зокрема Леся Українка, із сестрами захоплювалися розписом писанок та дарували їх знайомим», — розповідає старша наукова співробітниця музею Оксана Костянтинівська.
Інші частини експозиції присвячені дітям, романтичним парам, весняна природа та символічні тваринки, які зустрічають Великдень. Ці зворушливі поштівки походять з приватної колекції Петра Яковенка, що налічує понад 1000 експонатів.
За словами колекціонера, до 2014 року вона експонувалася у музеях Донецька та Горлівки, а згодом була вивезена з окупованої території. Саме завдяки цьому ми сьогодні можемо насолодитися цим унікальним спадком.
Старовинні листівки дійсно вражають своєю різноманітною тематикою. Тут можна побачити й ніжних та зворушливих дітлахів, які тримають писанки та весняні квіти.
Не менш зворушливими є романтичні сюжети з закоханими, які дарують одне одному щирі емоції.
Окрему вітрину представляють первоцвіти, вербові гілочки, великодні зайці, курчатка та ягнята як символи оновлення й весни.
«Старовинна поштівка — це більше, ніж просто привітання. Це маленьке мистецьке послання з минулого, що несе в собі тепло святкування, історію та традиції. Відвідувачі виставки зможуть відчути той дух Великодня, що надихав покоління наших предків…» — розповідає пані Оксана.
В експозиції можна побачити листівки з різних європейських країн та США, трапляються також цікаві артефакти часів російської імперії. Так на одній з них можна побачити репродукцію знаменитого шедевра Миколи Пимоненка «Вихід з церкви у Страсний четвер”- картину, що свого часу принесла українському митцю світову славу.
Пані Оксана розповідає, що іноді великодні поштівки розкривають не лише святкові традиції, але й відтворюють драматичні події часу.
Особливе місце експозиції займають листівки часів Першої світової війни, де зображені поранені у шпиталі, або ж простріляний птах — як символ зруйнованого життя, а також сумний образ чоловіка у в’язниці, що, попри все, отримав великоднє привітання. У таких листівках відчувається справжня сила людського духу: навіть у найтемніші часи люди прагнули підтримати одне одного й зберегти віру у краще.
Тож виставка «Старовинна поштівка Великодня» — своєрідний міст між минулим і сьогоденням, що дозволяє глибше відчути історію через маленькі, але надзвичайно важливі артефакти минулого.
Виставка «Старовинна поштівка Великодня»
Коли: до 11 травня
Де: Меморіальний будинок Лесі Українки, вулиця Панаса Саксаганського, 97
Вартість квитків: 150/75 грн
До теми: У Києві представлять відтворену колекцію унікальних маріупольських писанок.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»