У Національній академії мистецтв України відкрилася ювілейна виставка «Світло на дотик», присвячена 100-річчю від дня народження Олександра Васильовича Ворони (1925–2021) — видатного українського художника, заслуженого діяча мистецтв, графіка, плакатиста та монументаліста.
Його стиль та творче кредо — це глибока емоційність, художня чесність і витончене відчуття світла та форми. Вперше в одному просторі глядачі зможуть побачити живопис, графіку, фотографії та архівні матеріали, що дозволяють відчути дух цілої епохи та зрозуміти внутрішній світ цього талановитого митця.
В експозиції можна побачити близько тридцяти творів живопису, що відображають характерну манеру митця та його майстерне володіння світлотінню та глибоку емоційність композицій. Особливу увагу привертають до себе його Кримські пейзажі, які пронизані любов’ю до цього краю: вони зображають сонячні узбережжя, мальовничі гірські схили, стрімкі скелі та мінливе море, що віддзеркалює небо.
Окрім живопису, виставка демонструє найвідоміші плакати Олександра Ворони, які стали знаковими для українського кіномистецтва.
В урочистому відкритті виставки взяли участь президент Національної академії мистецтв України Віктор Сидоренко, віцепрезидент Олесь Санін, головний учений секретар Олексій Скрипник та академік Андрій Чебикін.
«Ювілейна виставка Олександра Ворони — це не просто ретроспектива його творчості, а справжнє занурення у світ митця, який формував мистецьке обличчя цілої епохи. Він майстерно володів кольором, формою та композицією, вміючи передавати найглибші емоції через свої роботи.
Його мистецтво надихнуло покоління художників, а його педагогічна діяльність залишила значний слід у розвитку української художньої школи. Ця виставка нагадує нам, що справжні майстри залишаються з нами назавжди», — наголосив президент НАМ України Віктор Сидоренко.
На відкритті виставки була присутня донька художника, мисткиня Ольга Ворона-Адаменко, яка поділилася зворушливими спогадами про свого батька. Вона зазначила, що Олександр Ворона був не лише талановитим художником, а й людиною, для якої мистецтво було невіддільною частиною життя. Він бачив красу там, де інші її не помічали, і завжди прагнув передати цей світ у своїх роботах — від живопису до монументальних творів. Також для митця було важливо, щоб кожен плакат, кожен вітраж чи картина несли сенс і силу, говорили з глядачем без слів. Він був вимогливим до себе, безмежно відданим мистецтву і щиро вірив, що справжнє мистецтво має служити людям.
«Мій батько став для мене першим наставником у мистецтві. Він відкривав мені світ кольору, форми, композиції, навчив бачити красу навіть у найдрібніших деталях. Його творчість була для нього не просто покликанням, а способом висловити душу… Ця виставка — це можливість ще раз зануритися у його світ, побачити твори, які він створював із любов’ю та глибоким осмисленням. Я щиро вдячна всім, хто допоміг організувати цей проєкт, і запрошую кожного відчути його „Світло на дотик“, яке він залишив нам назавжди», — наголосила Ольга Ворона-Адаменко.
Олександр Ворона народився 25 травня 1925 року в Скадовську, на березі Чорного моря. З ранніх років його захоплювала краса природи, що згодом знайшла відображення у його творчості.
На жаль, мистецький шлях юного художника перервався війною: Олександр Ворона брав участь у бойових діях, а під час визволення Севастополя отримав важке поранення, що відклало його професійне навчання на сім років.
Згодом Олександр Ворона здобув художню освіту у Львові та Харкові, навчався у корифеїв мистецтва Романа Сельського, Якова Хаста, Адальберта Монастирського, Василя Мироненка.
Після завершення навчання він розпочав активну мистецьку діяльність, спершу працюючи як книжковий графік у співпраці з провідними українськими видавництвами. Однак його справжнім покликанням стало плакатне мистецтво, де він швидко здобув визнання. Його кіноплакати стали символами цілого покоління, рекламуючи знакові стрічки, такі як «Доживемо до понеділка», «Ватерлоо», «Помилка Оноре де Бальзака».
Згодом він захопився монументальним мистецтвом, що дозволило йому залишити яскравий слід у міському просторі. Його найвідоміші твори: керамічні панно у підземному переході на Майдані Незалежності, виконані у народному стилі, стали невіддільною частиною архітектурного образу столиці.
Окрім мистецької діяльності, Олександр Ворона понад 50 років присвятив викладанню, працюючи у Київському художньому інституті та інших закладах. Його педагогічна робота допомогла сформувати цілу плеяду молодих українських митців.
Протягом багатьох років Олександр Васильович Ворона очолював Республіканську художню раду з монументального мистецтва, а у 1969 році був призначений головним художником Художнього фонду України.
Його педагогічна діяльність тривала понад 40 років: з 1974 року він працював у Київському художньому інституті, де у 1985 році отримав звання професора, а з 2000 року обіймав професорську посаду в Київському інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну. Окрім того, викладав і в університеті «Україна», формуючи нове покоління митців.
За життя він провів чимало персональних виставок, найбільша з яких відбулася у 2005 році в Києві, ставши знаковою подією для українського мистецтва. Його багаторічний творчий та громадський внесок був відзначений званням Заслуженого діяча мистецтв України.
Олександр Ворона пішов із життя 24 вересня 2021 року, залишивши значну мистецьку спадщину, яка продовжує надихати нові покоління художників і цінителів мистецтва.
Ювілейна виставка «Світло на дотик» до 100-річчя Олександра Ворони
Коли: до 6 червня
Де: вул. Бульварно-Кудрявська, 20
Вхід вільний за розкладом роботи Академії.
До теми: Приховані артоб’єкти з підземного переходу у серці столиці.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»