Понад два з половиною роки Таміла Ташева була Постійною представницею Президента України в Автономній Республіці Крим. А у грудні торік склала присягу народної депутатки. Вона стала наступною за черговістю кандидаткою після Івана Примаченка, який подав заяву про відмову від депутатського мандата від політичної партії «Голос».
Чим буде займатися у парламенті нова обраниця, чи планує тримати у фокусі уваги тему окупованого Криму; про політв’язнів та кримців, які виборюють незалежність України в Силах оборони, Таміла Ташева розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «Вечірньому Києву».
— Пані Таміло, чому Ви залишили посаду Постійної представниці Президента України в Криму та вирішили перейти до Верховної Ради?
— Рішення про перехід було непростим і ретельно зваженим. Я вдячна Президенту України та всій команді за довіру, яку отримувала протягом моєї роботи в представництві. Однак сьогодні країна переживає інші виклики, і я відчуваю, що зможу ще більше зробити для України, працюючи в парламенті.
— Ви нещодавно почали виконувати обов’язки народної депутатки, чи маєте вже якісь напрацювання, ідеї? Чи будете й надалі тримати у фокусі уваги тему окупованого Криму?
— Цей напрямок роботи у мене залишається. Я недаремно обрала для своєї роботи Комітет місцевого самоврядування та регіонального розвитку. Питання, які пов’язані, наприклад, зі створенням військових адміністрацій на території півострова. Коли ми говоримо про Крим, або про інші окуповані території, наприклад, Луганщину. Там є військові адміністрації, вони продовжують працювати. Для Криму цього не було зроблено з огляду на те, що реформа децентралізації в Україні почалася після 2014 року.
Ця реформа не запрацювала для Криму повною мірою, тому що немає доступу до території. Цей Комітет безпосередньо буде опікуватися відновленням органів публічної влади. Ми розуміємо, що ці виклики, які перед нами стоять — це не лише про Крим, а про Луганщину і Донеччину. Фактично майже вся територія Луганської області є окупованою.
Окрім цього, планую продовжити діяльність у сферах, які є продовженням моєї попередньої діяльності: деокупація, реінтеграція тимчасово окупованих територій, захист прав громадян і розвиток Криму. Також мені цікаві теми, пов’язані з ветеранською політикою та політикою пам’яті. Тож напрацювань дуже багато й у парламенті ми працюватимемо безперечно.
До речі, 26 лютого — День спротиву окупації Криму. Тому низку подій ми теж плануємо на рівні парламенту і міжпарламентського співробітництва з низкою інших держав.
— Торік вперше за останні п’ять років звільнили кримських цивільних полонених: Леніє Умерову та Нарімана Джеляла. Чи відомо скільки кримців на сьогодні є політв’язнями? Чи можливі їхні обміни найближчим часом?
— Це понад 218 осіб. Вони перебувають у місцях позбавлення волі. Це так звані «Кримські справи». Серед них близько 70% — кримські татари. Що стосується звільнення політичних в’язнів — це питання дуже складне. Тому що Україна не має в заручниках цивільних росіян. З огляду на те, що не можна обмінювати військовополонених на цивільних заручників — цей діалог дуже ускладнюється. Росія не хоче визнавати, що вона утримує з політичних мотивів наших громадян.
Загалом цивільних заручників в росії тисячі осіб, я кажу зараз про 218 лише «кримських справ» — політв’язнів. Тому звісно лише шляхом тиску на російську федерацію, шляхом привернення уваги до теми Криму і цивільних заручників, ми можемо якимось чином все ж таки це болюче питання поступово рухати. Тому для мене звільнення навіть двох людей — Леніє Умерової та Нарімана Джеляла — це перемога, бо до того — цивільні заручники не звільнялися з 2019 року.
— Пані Таміло, Ви досить тривалий час обіймали посаду постійної представниці Президента України в АРК, чи відомо Вам, що зараз з російською мобілізацією в Криму? Чи посилюється вона?
— Мобілізація триває. Вона не зупинялася ні на день. Спочатку була у прихованих формах. Людей змушують підписувати контракти на службу в ЗС РФ. Точно знаю, що є частина людей, які відмовляються. На них, знову ж таки, заводять кримінальні справи.
Загалом варто зауважити, що є таке поняття як строкова служба і як мобілізація. Строкова служба — молоді хлопці 18-річного віку. І ця цифра наразі в межах 40 тисяч осіб, яких призвали. Безперечно, це є порушенням Міжнародного гуманітарного права і Женевських конвенцій. Що стосується мобілізованих — точних даних вам ніхто не скаже, через те, що росія приховує їх, а окупаційні адміністрації їх ніде не оприлюднюють.
Та частково можна щось розуміти по таких опосередкованих даних як, наприклад, видача земельних ділянок для тих, хто загинув на фронті, або пільги для дітей, що стосуються вступу в навчальні заклади, або це похорони, власне. Ця цифра наразі близько двох тисяч осіб, які поховані на території Криму й імовірно є громадянами України. І це означає, що був примус до мобілізації в ЗС РФ.
— Але все ж таки на противагу, багато кримців долучаються до Сил оборони України. Наприклад, всім відомий Кримськотатарський добровольчий батальйон «Крим», який, до речі, є підрозділом Головного Управління Розвідки Міноборони України та добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана. Чи відомо скільки зараз кримців виборюють незалежність України?
— Що стосується участі кримських татар або кримців в лавах ЗСУ — це тисячі людей. Вони воюють у складі різних родів військ: ГУР, СБУ, спецпідрозділи, морська піхота. Не про всіх нам відомо, бо це багато в чому закрита інформація. Багато кримців не розповідають про те, що воюють. З огляду на те, що їхні родини здебільшого залишаються в Криму. І це насамперед питання безпеки. Але в Криму ще діє рух опору. І він набирає масштабів. Повірте, дуже багато кримців підтримують Україну і хочуть повернутися додому у свій Крим — не російський.
Довідково: Таміла Ташева — українська та кримськотатарська державна та громадська діячка, співзасновниця громадської організації «КримSOS». Від 25 квітня 2022 року вона обіймала посаду Постійного представника Президента в Криму. Займалася розробкою та впровадженням реінтеграційних політик, а також підтримкою законодавчих ініціатив, спрямованих на підготовку до реінтеграції Криму після його деокупації.
Зокрема, Ташева брала участь у розробці Стратегії деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також в підготовці закону стосовно статусу корінних народів України, закону про осіб, позбавлених свободи через політично вмотивовані переслідування, цивільних заручників і військовополонених, та скасування статусу нерезидента для кримчан.
Крім того, вона долучалася до концепції розвитку кримськотатарської мови та брала участь в організації установчого саміту Кримської платформи.
4 грудня 2024 року стало відомо, що Зеленський звільнив Ташеву з посади Постійного представника Президента у Криму. Раніше Центральна виборча комісія визнала Тамілу Ташеву обраною народною депутаткою України — замість Івана Примаченка (партія «Голос»), який подав заяву про відмову від мандата.
Сніжана БОЖОК, фото Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»