Так минулого року КП «Київкомунсервіс» вивезло з вулиць столиці 3 мільйони 600 тисяч кубічних метрів відходів. Для розуміння — один контейнер — це 1,1 кубометра.
Більше про те, куди вивозиться сміття, яка частина з нього сортується, як формується тариф цієї послуги та чи зростатиме ціна, у спільному проєкті «Київ фм» та «Вечірнього Києва» розпитали в директора КП «Київкомунсервіс» Максима Ляшкевича.
У КИЄВІ ДІЄ ДВОРІВНЕВА СИСТЕМА РОЗПОДІЛУ ВІДХОДІВ
— Як відомо, вивезення побутових відходів, це та послуга, виконавця якої кияни мають право обирати. А відтак на ринку окрім «Київкомунсервісу» працюють ще інші компанії. Яку кількість споживачів обслуговуєте саме Ви?
Справді у Києві діє змішана модель організації вивезення відходів. Ми обслуговуємо приблизно 9,5 тисяч будинків. В першу чергу це так званий комунальний сектор, що становить близько 79% від загальної кількості житлових будівель у місті.
Сьогодні в місті працює достатньо компаній, які займаються вивезенням відходів, але хочу звернути увагу мешканців: обирайте перевірених перевізників. Ви можете звернутися до нас за консультацією — у сфері нашої відповідальності знаходяться лише ті перевізники, які мають необхідну матеріально-технічну базу, кваліфікований персонал та можуть забезпечити якісний сервіс.
Ці компанії перебувають під нашим контролем, а також під наглядом міської влади. Їхнє ціноутворення прозоре, і це гарантія надійності. Список таких перевізників можна знайти на нашому сайті або уточнити в нас безпосередньо.
— А куди «Київкомунсервіс» везе відходи, зібрані із 9,5 тисячі будинків?
Ми розподіляємо їх за кількома напрямками. Змішані та великогабаритні відходи, які неможливо переробити й вони не підлягають підготовці до повторного використання, вивозяться на комунальний полігон №5 у селі Підгірці. Також частина відходів спрямовується на завод «Енергія», де використовується для виробництва тепла.
Окремо йде сміття, яке мешканці сортують. У Києві діє дворівнева система розподілу відходів: суху фракцію збирають у спеціальні контейнери-сітки, а всі інші відходи — у стандартні контейнери.
Зібрану суху фракцію ми передаємо на сортувальні станції, з якими співпрацюємо — наразі їх шість. Там відходи розподіляють на ресурсоцінні матеріали та непереробні залишки, які потім спрямовують або на полігон №5, або на завод «Енергія».
— Розтлумачте, що таке змішані відходи, що таке суха фракція…
Дивіться, коли люди не сортують сміття вдома і викидають усе в один пакет чи відро, такі відходи називаються змішаними. Їх дуже складно розділити на ресурсоцінні компоненти, бо вони забруднюються залишками їжі, рідин та іншими матеріалами.
Теоретично, їх можна досортувати, але це дорожче і менш ефективно, адже багато цінної сировини стає непридатною для переробки. Саме тому важливо сортувати відходи ще на рівні домогосподарств. Суха фракція, це, наприклад, скляні пляшки, які збираються в окремі контейнери-сітки.
— Як формується періодичність вивезення і кількість контейнерів біля якогось конкретного будинку?
Спочатку ми підраховуємо загальну кількість мешканців усіх будинків, для яких передбачений контейнерний майданчик. На основі цього формуємо тижневий бюджет відходів і розподіляємо його по днях.
Знаючи, що об’єм одного контейнера становить 1,1 кубічного метра, ми визначаємо необхідну їх кількість. Наприклад, якщо потрібно щодня вивозити чотири кубічні метри, встановлюємо 4-5 контейнерів із щоденним вивезенням. Так формується графік вивезення відходів.
До слова, якщо кияни помічають перенакопичення відходів, коли сміття опиняється на землі, вони можуть звернутися до нас через доступні канали зв’язку. Ми перевіримо бюджет відходів вашого контейнерного майданчика і, за можливості, збільшимо частоту вивезення. Хоча бувають випадки, коли такої можливості немає.
ЛИШЕ 10% ЗІБРАНОГО СМІТТЯ СПРЯМОВУЮТЬСЯ НА ПОВТОРНЕ ВИКОРИСТАННЯ
— У 2022 році Ви надавали статистику, що лише 5% відходів у Києві потрапляють на сортувальні станції. За останні два-три роки щось змінилося, чи зросла ця цифра?
Давайте розберемося, як формується ця статистика. Для будинків, які ми обслуговуємо облаштовані 6 300 контейнерних майданчиків. Кожен з них передбачає встановлення певної кількості контейнерів для зручного збору та вивезення відходів.
Так от, на сьогодні 43% цих контейнерних майданчиків забезпечені можливістю сортування. Це означає, що там встановлені контейнери або для змішаних відходів і сухої фракції, або для змішаних відходів і контейнерів-«дзвіночків» для роздільного збору (окремо для скла та полімерів).
43% — це і не мало, і не багато, адже створення інфраструктури роздільного збору є досить затратним процесом. А щодо Вашого конкретного питання, то за нашими оцінками наразі частка відходів, що спрямовуються на повторне використання чи підготовку до перероблення, зросла до 10%.
— Тобто тенденція до зростання є.
Так, мешканці стають більш свідомими та відповідальними у питаннях екології. Вони розуміють проблему забруднення довкілля і починають вимагати кращої інфраструктури для сортування відходів. Все більше людей звертаються до нас із запитом на встановлення контейнерів для роздільного збору. Ми реагуємо на ці звернення, облаштовуємо майданчики, і, як результат, люди активніше починають сортувати сміття.
— До речі, що потрібно зробити або куди звернутися, щоб біля будинку встановили контейнери для сортування сміття?
Насамперед потрібно з’ясувати, яка компанія обслуговує будинок. Якщо це наша компанія, споживачі можуть звернутися безпосередньо до нас.
Якщо ж вивезення сміття організовує ОСББ або житловий кооператив, слід звернутися до голови правління, щоб він контактував з організацією, яка відповідає за вивезення відходів, та ініціював створення інфраструктури для роздільного збору.
Як я вже говорив, впровадження роздільного збору сміття потребує значних коштів, тому не всі наші споживачі охоплені такою можливістю. Проте, за зверненнями мешканців, наша сервісна служба виїжджає на місце, оцінює територію та можливість встановлення контейнерів.
— Я не раз чула від знайомих, які скаржилися, що їхні зусилля зі сортування марні. Наприклад, вони викидали пляшки у контейнер для скла, але потім бачили, як машина забирає їх разом із загальним сміттям. Це можливо?
Така ситуація можлива, але не з контейнерами «дзвіночками» для окремих відходів скла та паперу, а з контейнерами сітками для сухих відходів. Вони призначені для збору полімерів, паперу, скла та інших матеріалів, які можна підготувати до переробки.
Часто відбувається так, екіпаж приїжджає і бачить, що контейнер вже забруднений органічними відходами або іншими сторонніми речами, його немає сенсу везти на сортувальну станцію — це тільки погіршить якість відходів для переробки. У такому випадку його доводиться забирати машиною, яка вивозить змішане сміття.
Такі випадки справді трапляються, але вони поодинокі, та виникають лише тоді, коли самі мешканці порушують правила сортування та забруднюють контейнери.
ЩОРОКУ «КИЇВКОМУНСЕРВІС» КУПУЄ 3-4 ТИСЯЧ НОВИХ КОНТЕЙНЕРІВ
— Давайте трішки поговоримо про тарифи. Скільки кожен киянин платить зараз за вивезення побутового сміття?
Наразі тариф становить 226, 24 гривень за кубічний метр, що в перерахунку на одного мешканця складає 45 гривень на місяць.
Востаннє ми переглядали тариф у 2022 році через стрімке зростання вартості палива. Однак інші складові тарифу залишаються незмінними вже протягом 4-5 років. За цей час суттєво зросла заробітна плата, особливо в умовах дефіциту робочої сили, пов’язаного з тим, що багато працівників зараз захищають країну. Щоб утримати персонал, ми змушені підвищувати зарплати, покриваючи ці додаткові витрати за рахунок прибутку компанії. І я вважаю, що ми надаємо якісну послугу, навіть при поточному тарифі у 45 гривень.
— Цей тариф на сьогодні є економічно обґрунтованим?
Поточний тариф дозволяє нам покривати основні видатки підприємства, але він недостатній для розвитку галузі. За таких умов ми не можемо інвестувати у створення нових об’єктів, таких як сортувальні станції, оновлення контейнерного парку, розвиток системи роздільного збору відходів чи закупівлю додаткової техніки. Але ми розуміємо, що в Україні війна, і зовсім інші пріоритети, тому не порушуємо питання підняття і намагаємося працювати в межах наявних можливостей.
— Але навіть якщо ми поки не говоримо про розвиток, оновлення ж відбувається. Наприклад, купуються ж нові контейнери?
Щороку ми закуповуємо близько 3-4 тисяч нових контейнерів для нашої зони обслуговування. Крім того, виділяємо кошти на їх ремонт та миття.
Щодо вартості: один пластиковий контейнер коштує близько 150-160 євро, оскільки їх виробляють лише за кордоном. Металеві контейнери, які багато хто обирає через їхню довговічність, коштують майже 20 000 гривень.
ОБСЛУГОВУВАННЯ ПІДЗЕМНИХ СМІТТЄВИХ БАКІВ НА 40% ДОРОЖЧЕ
— Ще хотіла б запитати про підземні сміттєві баки, їх місто встановлювало ще у 2017-18 роках, і вже під час повномасштабної війни. Скільки таких майданчиків і наскільки вони кращі за традиційні контейнери?
Наразі маємо на балансі підприємства 195 підземних контейнерів об’ємом від трьох до п’яти кубічних метрів, більшість — п’ятикубові. Ми встановлювали їх для естетичного вигляду контейнерних майданчиків. Принцип роботи простий: мешканці приносять сміття в пакеті, натискають педаль, і відходи потрапляють у спеціальний бункер під землею.
Досвід використання різний. У деяких районах, наприклад у Шевченківському та Печерському, система працює відмінно — люди навчилися користуватися контейнерами, обладнання не ламається. Однак є й проблемні локації, де мешканці просто залишають пакети поруч. Часто приїжджаємо на виклики і бачимо порожній контейнер, а навколо — купу сміття.
Буває й інша проблема — коли люди намагаються докласти надмірні зусилля, щоб запхати сміття, і ламається приймальний бак. Тоді контейнер перестає нормально відкриватися, і знову сміття опиняється поруч. Ми постійно ремонтуємо обладнання. Загалом, це гарна система, але треба визнати, що вона складна в обслуговуванні.
— А в чому саме складність?
Для забору таких відходів використовуються спеціальні автомобілі з краноманіпуляторними установками. Крани досить дорогі, і обслуговування таких автомобілів також коштує значно більше. Вартість роботи водія на 40% вища, але ці контейнери мають гарний естетичний вигляд. Їхнє основне призначення — щоб мешканці не відчували неприємних запахів, не бачили безладу навколо контейнерів і відходів.
НА СФЕРУ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ ЧЕКАЮТЬ СУТТЄВІ ЗМІНИ
— Це правда, ми всі цього хочемо, і хочемо, щоб сміття заподіяло найменшу шкоду екології. Чи рухаємося ми в цьому напрямку?
Думаю що так. Зараз готуються зміни в законодавстві, зокрема щодо управління відходами. Нове законодавство передбачає додаткові фінансові інструменти, які дозволять знаходити кошти для розвитку системи роздільного збору та переробки відходів.
Але для нас важливо, щоб кожен мешканець усвідомив необхідність переробки відходів. Ми маємо давати відходам друге життя та правильно з ними поводитися. Це основне, над чим треба працювати, бо ми не можемо постійно забруднювати своє довкілля. Земельні ділянки, які використовуються під полігони побутових відходів, вже вражають, і якщо вони будуть зростати, відповідно ми щось робимо неправильно.
Ще одні ініціатива законодавча, яку ми очікуємо — це розширення відповідальності виробника. Це означає, що виробники тари та пакування будуть зобов’язані оплачувати подальшу долю своїх продуктів після споживання. Хоча, швидше за все, ця вартість буде врахована в ціні товару. Зараз законодавці працюють над тим, щоб ці витрати були помірними і не лягли повністю на споживача. Як це буде реалізовано, поки що невідомо, але головне, що треба запам’ятати: забруднювач має платити!
Читайте також:
- ЦНАПи Києва на 93% інклюзивні та доступні, по Україні цей показник близько 70%. Директорка Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг Наталя Шамрай для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва» розповіла як змінилася динаміка звернень, які нові сервіси стали доступними та які виклики стоять перед центрами надання адміністративних послуг.
Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»