У Міністерстві нагадали, що зародження цієї традиції в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося в XV–XVI ст.
В трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали народ на захист рідної землі, а перемога над ворогом і повернення війська з війни сповіщалися радісним урочистим тридзвоном у всі дзвони.
«Так, дзвоном в набат скликали містян під час Майдану у грудні 2013 року, коли „беркутівці“ пішли в атаку на майданівський табір. Цей факт увійшов в історію Незалежної України як вирішальний момент Революції Гідності», — нагадали у Міністерстві.
Перші дзвони монастиря виготовлялися з бронзи і були щедро оздоблені релігійними мотивами та орнаментами.
За радянської влади Свято-Михайлівський монастир було ліквідовано, а храм підірвано.
«Однак традиція дзвонарства не перервалася: дзвонарі, передаючи своє мистецтво, перейшли в інші діючі храми України. У 1997 році, до Дня Києва, монастирський мур з Економічною брамою відновили, а в 1998 — побудували дзвіницю, цього ж року Свято-Михайлівський Золотоверхий собор офіційно відкрили», — наводять приклад історичної тяглості у МКСК.
У наступні два роки на дзвіниці висотою понад 48 метрів було встановлено карильйон — інструмент, за допомогою якого дзвонять дзвони, на яких можна зіграти будь-яку мелодію.
Він має у своєму складі 51 дзвін вагою від 2 кг до 8 т. Найбільший із них — восьмитонний — використовується для благовіст, середні — для передзвонів, малі — для створення акцентів у дзвонінні.
У міністерстві розповіли, що унікальність Михайлівського карильйону полягає в тому, що вперше у православному світі застосовано хроматичний набір дзвонів, сполучених із фортепіанною системою клавіш.
Михайлівський карильйон є найбільшим зібранням дзвонів в одному місці не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі.
Довідково:
Перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році.
Читайте також:
«Відроджена святиня столиці: до свята згадуємо цікаві факти про Михайлівський Золотоверхий собор».
При підготовці публікації використані матеріали та фото МКСК