Протести проти “закону про НАБУ і САП” нагадують про початок двох наших революцій. Як світ реагує на скандальне голосування і яке це матиме наслідки для підтримки України, – пояснює Gazeta.ua.
До 23 липня 2025 року НАБУ і САП були незалежними органами. Відтепер вони підпорядковуються Генеральному прокурору, і його вказівки стають обов’язковими для детективів.
Отже, ключові антикорупційні органи України втратили свою інституційну незалежність.
Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє висловив занепокоєння, вважаючи, що НАБУ і САП мають залишатися незалежними.
Президент України у традиційному зверненні, яке було опубліковане в мережі пізно увечері, пояснював: “Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні справи на мільярди затягуються роками. Росіяни повинні бути поза цими справами. Важливо, щоб покарання було невідворотним і щоб суспільство це бачило“, – зазначив глава держави.
Але, судячи з реакцій закордонних партнерів, його аргументи залишилися непереконливими.
Серйозний крок назад
“Збереження незалежності НАБУ і САП та дотримання верховенства права – ключові умови для євроінтеграції“, – написав у соціальних мережах міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп.
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив у The Financial Times, що фінансова допомога Україні залежить від прозорості, судової реформи та демократичності уряду.
Водночас делегація Комітету з бюджетного контролю Європарламенту, що перебувала у Києві 21-22 липня, закликала продовжити підтримку України.
Єврокомісія стурбована “ліквідацією ключових гарантій незалежності НАБУ”, зазначила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Вірогідно, європейці чекають на реакцію з-за океану, щоб уникнути конфронтацій з Трампом. Але реакція в США виявилася неоднозначною.
“Велике глупство”
З одного боку, як і в 2004 та 2014 роках, американські політики висловили підтримку волелюбності українців. Проте конгресвумен-республіканка Марджорі Грін закликала в соціальних мережах припинити фінансування та постачання зброї Україні.
З іншого боку, “яструби” в оточенні президента США, здається, готують більш жорстку реакцію. Тестовим став допис у соціальних мережах доньки спецпредставника президента Кіта Келлога, Меган Моббс, яка висловилася про “неймовірне, приголомшливе глупство”.
Дональд Трамп знову натякнув на можливе розкрадання американської допомоги в Україні: “Вони мали закуповувати обладнання, але мені здається, що не всі кошти були витрачені на це“.
Як це розуміти?
The Washington Post пише про ризик зриву військової допомоги Україні через скандальний закон. Німецьке видання Der Spiegel повідомляє, що Україна не отримає обіцяні системи ППО “Patriot” до весни 2026 року. The Spectator не виключає, що ЄС може ввести санкції проти України або скасувати безвіз. The Economist пов’язує скандальний закон із розслідуваннями в оточенні Зеленського, бо Генпрокурор Руслан Кравченко, який отримав контроль над НБУ і САП, лояльний до президента.
“Ніхто нічого не згортав”
Народний депутат України від “Слуг Народу” Юрій Камельчук заявив, що НАБУ і САП перевищували свої повноваження. На його думку, “немає ніякого відкату від європейського курсу“.
Скандальний закон, на думку політичного експерта Тараса Загороднього, став можливим із “мовчазної згоди Вашингтона”. “Вважаю, що знайдена СБУ російська агентура в НАБУ – це лише перший етап. Наступні справи стосуватимуться незаконного збагачення, дивних розслідувань та витоків інформації“, – прогнозує експерт.
Цілісніші та суб’єктніші
Президент Володимир Зеленський спробував пом’якшити ситуацію, зустрівшись з Генпрокурором та керівниками НАБУ і САП. Він заявив, що плануються законодавчі зміни, а “антикорупційні органи продовжать працювати”. Проте антикорупціонери після зустрічі повідомили, що згоди не досягли. Вони вважають, що єдиним виходом є скасування закону.
За словами керуючої партнерки, адвокатки юридичної фірми ProfiLegal Юлії Кальової, успішних великих справ за роки діяльності НАБУ і САП не бачимо.
“Влада повинна була вирішити ці питання, не підриваючи гарантії незалежності антикорупційних органів, які є надзвичайно важливими для наших міжнародних партнерів“, – підкреслила вона.
На думку кандидата політичних наук Олексія Буряченко, у хаосі емоцій важливо зазначити, що правоохоронці фіксували “російський слід” у НАБУ.
“Зміни запроваджено для боротьби з подібними ситуаціями в подальшому і для повернення роботи правоохоронної системи в конституційне русло, без винятків“, – пояснив він. – “Кількість притулків для ворожої агентури зменшиться“.
Партнери на роздоріжжі
Експерти, опитані Gazeta.ua, відкидають ймовірність повторення Майдану. Юлія Кальова зазначає, що влада має показати готовність до перегляду важливих аспектів ухваленого рішення, щоб зберегти стратегічну підтримку, інакше партнери можуть скоротити або зупинити фінансову допомогу.
У цьому з нею частково погоджується український політичний експерт і дипломат Вадим Трюхан, який звернув увагу на помірковану реакцію партнерів: “Не йдеться про відхід від України. Партнери перебувають на роздоріжжі, їм необхідно вжити заходів, щоб Україна не віддалялася від демократизації, не допуская поразки у війні. Вашингтон, традиційно активний у впливі на Україну, вважає скандал незначним, а тому жорсткої реакції не варто очікувати.”
“У разі повалення Зеленського на чолі влади можуть опинитися радикали чи військові, що сформувалися в добробатах. Вони здатні об’єднати найбільш активну частину військової спільноти, але ведення діалогу з міжнародними партнерами для них буде складним. Росія в такому разі кричатиме про відсутність легітимної влади в Україні“, – пояснює експерт.
На його думку, ті, хто просував зміни, сподівалися на непевність партнерів і страх всередині країни перед військовим переворотом, проте вирішували локальні проблеми. Зміни можуть бути переглянуті через кілька місяців або після завершення війни, а до того триватимуть акції протесту. “Громадськість пережила перший шок. Зеленський розуміє, що не можна втрачати контроль над ситуацією. Хоча суспільству буде непросто “продати” ці наміри,” – констатував Трюхан.