На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань охорони культурної спадщини Департамент охорони культурної спадщини КМДА представив результати своєї роботи за перше півріччя 2025 року.
Цю інформацію опублікували на офіційній сторінці КМДА.
За словами директорки Департаменту Марини Соловйової, протягом шести місяців фахівці здійснили 298 обстежень пам’яток і об’єктів культурної спадщини, що є втричі більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Було укладено 273 охоронні договори з власниками, що вдесятеро перевищує торішній показник.
До Переліку нововиявлених об’єктів культурної спадщини Києва додано 26 нових позицій, а до Міністерства культури та стратегічних комунікацій подано пропозиції щодо внесення 143 об’єктів до Державного реєстру. Розроблено 76 комплектів облікової документації, проведено розгляд 46 карток виявлення.
«Серед об’єктів, для яких у першій половині року було створено облікову документацію, є кілька визначних, таких як пивоварний завод родини Шульц (просп. Голосіївський, 8), притулок для приїжджих хворих Київського бактеріологічного інституту (вул. Миколи Амосова, 16), житловий будинок працівників Українського державного інституту проєктування місцевої та паливної промисловості (Андріївський узвіз, 30), будівля хімічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка (корпус № 2, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 12), Житній критий ринок (вул. Верхній Вал, 16), а також мозаїчні панно «Творча праця» та «Охорона навколишнього середовища» на вул. Андрія Малишка, 15/1 і 25/1», — підкреслила Марина Соловйова.
Також укладені охоронні договори щодо низки знакових об’єктів у історичному центрі Києва, зокрема, на вулицях: Володимирській, Архітектора Владислава Городецького, Панаса Саксаганського та Покровській.
Затверджено паспорти памяток на вулицях Михайла Грушевського, 18/2 та Євгена Коновальця, 38.
В рамках інспекційної діяльності Департамент скерував 78 приписів недобросовісним власникам, склав 10 актів про правопорушення та виніс постанови про накладення фінансових санкцій.
Одним з важливих досягнень стало створення пошукової інформаційної бази даних, що дозволяє оцифровувати документи, пов’язані з охоронними договорами, обстеженнями, приписами, дозволами на реставрацію та інспекційною діяльністю. За словами Марини Соловйової, база дозволяє оперативно фіксувати пошкоджені об’єкти — наразі зафіксовано 84 пам’ятки, які постраждали внаслідок російської агресії.
До електронної системи вже внесено 2531 запис щодо охоронних договорів, 789 нових об’єктів, 214 приписів, актів і постанов, а також понад 8600 записів щодо національних, місцевих і нововиявлених пам’яток.
Для порівняння: у першому півріччі 2024 року було проведено 98 обстежень, розроблено 56 комплектів документації, укладено 26 охоронних договорів, оформлено 55 приписів і 6 постанов, а статус нововиявлених отримали 13 об’єктів.
«Результати першого півріччя демонструють системне зростання інспекційної діяльності, кількості охоронних договорів та нових об’єктів. Наша мета — не лише охороняти пам’ятки, а й формувати ефективну модель співпраці з власниками, популяризувати культурну спадщину серед киян. Цю динаміку потрібно підтримувати, а інституційну спроможність Департаменту — підвищувати, щоб пам’ятки залишалися живою історією для прийдешніх поколінь», — підкреслила заступниця голови КМДА, депутатка Київради від фракції «УДАР» Ганна Старостенко.
Нагадуємо, що нещодавно з фасаду пам’ятки на Басейній було прибрано «цар-балкон».
До теми: Київ продовжує працювати над захистом цінної історичної забудови.