Нещодавно в столиці відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Пам’яткознавчі студії: проблеми, практики, перспективи розвитку». Ця подія об’єднала науковців, музейників, архітекторів, представників громадських організацій, благодійних фондів, органів влади та міжнародних експертів з Англії, Австрії, Польщі та Литви.
Учасники засідання обговорювали виклики, які постають перед охороною культурної спадщини в умовах війни, презентували нові методики, обмінювалися успішними прикладами та шукали спільні рішення.
Програма конференції включала секційні засідання, тематичні екскурсії, практичні воркшопи, а також насичений дискусійний блок, що став центральною частиною події. Він складався з п’яти панельних дискусій, присвячених ключовим аспектам сучасного пам’яткознавства, зокрема управлінню культурною спадщиною, реалізації успішних проєктів, стану пам’яток у Києві, впливу технологій та креативних індустрій, а також ролі туризму у розвитку територій.
До дискусій залучалися представники урядових структур, керівники профільних установ, архітектори, музейники, краєзнавці, представники міських структур і громадських ініціатив. Вони не лише ділилися своїм досвідом, а й формулювали конкретні пропозиції щодо змін у законодавстві, механізмів передачі об’єктів у комунальну власність, запуску реставраційних програм.
Особливу увагу учасники приділили питанням, які загострилися в умовах воєнного стану: руйнуванню пам’яток, відсутності підзаконних актів та складнощам передачі об’єктів у власність громад.
Олег Коляда, генеральний директор Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури й заповідних територій, зазначив:
«Ми щодня спостерігаємо, як російські окупанти намагаються підірвати нашу самоідентифікацію. Саме тому наші фахівці працюють над збереженням спадщини, що залишилася від наших предків».
Він також додав, що у Києві налічується 3890 пам’яток, з яких 356 мають статус національного значення, і деякі з них перебувають у занедбаному стані.
Ганна Старостенко, заступниця голови Київської міської державної адміністрації та депутатка Київради (фракція УДАР), підкреслила необхідність рішучих дій стосовно знакових пам’яток Києва, які тривалий час знаходяться в незадовільному стані.
«Ми не лише аналізуємо проблеми — ми шукаємо конкретні рішення. Київ готовий взяти на себе відповідальність за об’єкти, які потребують термінового втручання, такі як Гостинний двір чи Будинок Ігоря Сікорського на Ярославовому Валу. Місто готове вкладати кошти у реставрацію, але для цього необхідна передача об’єктів громаді», — наголосила вона.
Ганна Старостенко підкреслила, що культурна спадщина — це не лише пам’ять про минуле, а й основа для майбутнього. У своєму виступі вона також закликала уряд, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та народних депутатів звернути увагу на ситуацію з Гостинним двором:
«Ми не маємо права втрачати такі об’єкти — вони є частиною нашої ідентичності, нашої історії та нашої відповідальності перед майбутніми поколіннями», — резюмувала пані Ганна.
Конференція стала не лише професійним обговоренням, а й прикладом консолідації зусиль для збереження культурної спадщини. У воєнний час, коли пам’ятки щодень перебувають під загрозою, подібні заходи мають надзвичайну важливість, оскільки вони дозволяють об’єднати професійні спільноти, зміцнити законодавчу базу і, головне, зберегти для майбутніх поколінь те, що формує нашу ідентичність.
До теми: Збереження культурної спадщини Києва в умовах війни стало справою загальнонаціонального значення, — Ганна Старостенко.