29 серпня, у День пам’яті захисників і захисниць України, на Алеї почесних поховань Берковецького цвинтаря в Києві було відкрито другий Меморіальний монумент. Цей день відіграє важливу роль в історії, адже саме 29 серпня 2014 року українські військові потрапили під обстріл під час виходу з Іловайського котла. Від цього часу соняшник, через поля якого проходили колони, став символом пам’яті про загиблих.
Вшанування розпочалося з панахиди за упокій душ героїв, яку провели військові капелани. Біля монумента були запалені жовто-блакитні свічки — знак вдячності, скорботи та національної єдності.
На церемонії зібралися родини полеглих воїнів, побратими, представники військових частин, громадськість, духовенство та міський голова Києва Віталій Кличко.
«Сьогодні, в День пам’яті захисників України, відкрито другий Меморіальний монумент на Алеї почесних поховань на Берковецькому міському кладовищі. Перший з них було встановлено рік тому. Головним елементом Меморіалів став козацький хрест, що символізує стійкість, вірність принципам та незламність. Ці монументи були встановлені на знак нашої пам’яті та вшанування подвигу відважних Захисників і Захисниць. Нашої вдячності воїнам, завдяки яким Україна вистояла і, переконаний, стане успішною та сильною європейською державою», — зазначив мер Києва.
На цій Алеї спочивають близько тисячі українських військових, які загинули у боях за свободу та незалежність держави з початку повномасштабного вторгнення.
«Столиця буде й надалі робити все можливе, щоб підтримувати родини загиблих Захисників і Захисниць. А також допомагати в лікуванні, реабілітації та адаптації ветеранів. І продовжити надавати допомогу тим бійцям, які сьогодні боронять нашу землю на фронті. Вічна пам’ять і шана полеглим Героям! Велика вдячність і підтримка Героям живим! Слава Україні та її Героям!» — наголосив Віталій Кличко.
Головним елементом монумента став козацький хрест — символ стійкості, вірності принципам та незламності.
За словами заступника командира військової частини А-7107 Андрія Ажнова, цей монумент є більше ніж просто каміння — це серце народу, закарбоване у вічності. «Це монумент, який не може говорити словами, але кричить у безсмертя: „Я був. Я стояв. Я захищав“», — сказав він.
Особливо зворушливими були спогади про майора Юрія Кірпіка, заступника командира батальйону «Лабіринт» 711-ї окремої бригади розмінування.
Його побратими згадували його як людину, яка завжди надихала, навчала і повторювала: «Працювати та вчитися — відпочивати будемо після перемоги». Його приклад залишився з ними назавжди.
Підполковник Олег Підгородецький, звертаючись до присутніх, зазначив: «Вони дивляться на нас із небес і оберігають нас. Вони поклали своє життя за нас, за наших дітей і нащадків, за незалежність України. Ми маємо продовжувати традиції наших воїнів — традиції боротьби за вільну і незалежну Україну».
На завершення церемонії діти загиблих воїнів виконали молитву, яку слухали стоячи, зі сльозами на очах. А в небо злетіли білі кульки — символ душ, які відійшли, але залишилися з нами назавжди.
Цей день — не лише про скорботу, а й про єдність. Про те, що пам’ять живе в серцях, у словах, у монументах. І в кожному «Слава Україні!» — обіцянка не забути.
До теми: Битва за Іловайськ: на Михайлівській площі виставили 50 фото, біля яких не стримати сліз.