14 жовтня у приміщеннях Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» відбулося засідання Координаційної ради, присвячене питанню утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Організатори та учасники події, яка була присвячена зміцненню української ідентичності, обрали лавру, оскільки це не просто архітектурна пам’ятка, а й серце нашої духовної спадщини.
«Лавра є тією цивілізаційною опорою, де формуються наші цінності, державність, освітні традиції та духовність», — зазначила Світлана Котляревська, звертаючись до присутніх.
Захід організовано за підтримки ГО Центр економічного відновлення.
В Міністерстві культури та стратегічних комунікацій повідомили про результати реалізації Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року, а також про операційний план на 2023–2025 роки.
Учасники заходу також визначили ключові пріоритети на 2026 рік, які стануть основою майбутніх рішень у сфері формування ідентичності.
Після екскурсії по Лаврі учасники вшанували пам’ять Героїв та послухали вітальне слово Міністра молоді та спорту Матвія Бідного.
Він підкреслив, що ключове завдання полягає у системному побудуванні державної політики у сфері формування ідентичності, зокрема у визначенні викликів та спільності відповідей на них.
Матвій Бідний представив соціологічне дослідження, яке виявило, як українці бачать себе і свою країну.
Головною проблемою залишається війна, за якою слідує висока довіра до волонтерів і громадських організацій. Більшість громадян ідентифікують себе з Україною, проте у молоді спостерігається зростаюча європейська орієнтація. Водночас зростає кількість україномовних, зменшуючи участь у громадських ініціативах.
«Починаючи із 2014 року, збройна агресія Росії проти України виглядає як тільки один аспект конфлікту. Воєнні дії, що ведуться з використанням неконвенційних засобів, тривають набагато довше. Колеги з НАТО вже визначають такі конфлікти як когнітивні, підкреслюючи когнітивний простір як окрему арену ведення війни», — акцентував спіголова Координаційної ради, Міністр молоді та спорту України.
Матвій Бідний зазначив, що когнітивна війна має за мету змінити самі наші думки, вплинути на наші дії та оцінки, а найголовніше — знищити нашу ідентичність.
Міністр підкреслив, що на окупованих територіях агресор системно руйнує українську, кримськотатарську та інші національні ідентичності, прибираючи національні елементи з освіти, переслідуючи активістів, забороняючи пісні, депортуючи дітей, мілітаризуючи суспільство та обмежуючи свободу слова.
Обговорили також реалізацію Стратегії утвердження ідентичності до 2030 року, та потрібність зробити ці процеси більш ефективними.
Співголова Координаційної Ради, заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська акцентувала, що нині питання української етнічності стає дедалі актуальнішим та набуває стратегічного значення.
«Ми розглядаємо українську ідентичність як елемент національної безпеки. Таке підходження дозволяє зрозуміти, як справедливо тестувати наші ресурси. Якщо не буде ідентичності, то не зможемо озброїти наші душі й серця, що вимагатиме значно більше ресурсів», — зазначила вона.
«Через мистецтво, літературу, традиції, історичну спадщину та сучасний контент ми формуємо спільні сенси. Наразі триває процес деколонізації культури. Ми відновлюємо справедливість в історії. Тепер важливо все це об’єднати в єдину політику та план дій», — сказала т. в. о. Міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна.
Вона визначила три основні напрями культурної політики:
- забезпечення автономності українських культурних інституцій для більшого залучення ресурсів та співпраці з бізнесом і міжнародними партнерами;
- створення й популяризація українського контенту, який чесно розповідає світові, ким є українці;
- охорона та збереження культурної спадщини, адже пам’ятки, артефакти і музейні колекції є важливими носіями історичної пам’яті та самосвідомості.
Ці кроки сприятимуть формуванню національної ідентичності серед широкої аудиторії. Тетяна Бережна додала, що завдання урядових структур полягає у harmonізації своїх політик та спільних дій для досягнення результату.
Довідка:
Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності створена у квітні 2023 року за розпорядженням Кабінету Міністрів України. Її основна мета — міжвідомча координація державної політики, що спрямована на підвищення національної єдності, безпеки та сталого розвитку через утвердження української ідентичності.
“Досліджуючи цінності, що формують нашу ідентичність, — Нік Лисицький про проєкт «Архетип нації»».
Сьогодні, коли росія знову намагається знищити Україну як незалежну державу та українців як націю, надзвичайно важливим стає усвідомлення себе, своїх цінностей і цілей. «Архетип нації» — це мультимедійний проект, що досліджує основи української національної ідентичності. Якими ми були, якими стали, якими можемо бути?