Журналісти в умовах війни стають спостерігачами людських страждань та надій, представляючи голос тих, хто ще не був почутий, і тих, хто вже відійшов.
Проект “Рушник надії” — спільна ініціатива журналістки та співзасновниці ГО “Жінки роду” Ірини Таранової, мета якого — об’єднати родини українських захисників, з якими несподівано втрачено контакт.
Національна спілка журналістів України стала інформаційним партнером цього заходу, підтримуючи ініціативи, які дарують людям віру, пам’ять і єдність навіть у найскладніші часи.
Фінальна подія відбулася 1 жовтня 2025 року під величним куполом Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.
«Акція розпочалася в середині серпня 2025 року завдяки співпраці з ГО „Народжені вільними 2024“. Ідея стала простою, але глибокою: об’єднати українські родини з різних куточків України та світу навколо вишивання рушників. На цих полотнах кожна жінка залишала фрагмент власної історії, молитви і любові, кодувала візерунками біль розлуки та надію, але також незламну віру у повернення рідних», — розповіли організатори.
Співорганізаторка Соломія Луковецька підкреслила в своїй промові: «Навіть через десятиліття, історія кожної сім’ї залишиться в цих рушниках вічно».
До Києва зібралися родини військовополонених та зниклих безвісти воїнів з усіх куточків України. Серед них були представники українських діаспор з США, Канади та Німеччини. Разом вони привезли понад 40 унікальних рушників — кожен з яких став символом любові, вірності та боротьби.
Акція отримала підтримку від установ центральних органів влади, які щоденно займаються питаннями пошуку зниклих безвісти та звільнення українських полонених.
Присутність Андрія Юсова, Оксани Горбачової, Валентини Акуленко та Наталії Бабійчук стала важливим знаком для родин, що вони не самотні у своїй біді і можуть розраховувати на допомогу.
Цей проєкт став символом духовної сили та єдності українського народу.
Андрій Юсов, заступник керівника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, підкреслив: «Ми розуміємо, що ця боротьба неможлива без підтримки суспільства, постійної видимості та актуалізації проблеми. Тому сьогодні закликаємо всіх, і державні установи, і громадські організації, і кожного громадянина, світову спільноту — не відвертатися від болю родин, а бути поруч з ними».
До заходу приєдналися міжнародні організації.
Заступниця голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Ноель Калхун і координаторка проектів Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти Альма Масік наголосили на важливості солідарності та підтримки для родин, що переживають розлуку.
Такі ініціативи підтверджують, що сила українців полягає у здатності підтримувати один одного в найскладніші часи.
Разом ми створюємо майбутнє, де правда і людяність перемагають, а історії кожної людини займають своє почесне місце в спільній пам’яті України.
До речі, в Музеї окупації Києва презентували проект, присвячений обороні столиці у 2022 році. Відвідувачі мають можливість побачити, як оборона Києва, що повинна була тривати лише кілька днів згідно з планами ворога, стала прикладом стратегічної перемоги України. А також дізнатися про ключову роль 112 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, з особливим акцентом на історії 126 батальйону Дарницького району, які стали надійним захистом столиці.