16 жовтня 1937 року у Биківнянському лісі чекісти НКВД розстріляли останнього архієпископа Української автокефальної православної церкви Володимира Самборського.
Володимир народився в Києві. Після висвячення на священника в Києво-Михайлівському монастирі служив у парафіях Таращанського та Білоцерківського районів.
Під час визвольних змагань 1917-1921 років активно підтримував незалежність української церкви від Москви. Він Українізував парафію в селищі Гребінки — нині Білоцерківського району. Очолював делегацію церков Поросся на Всеукраїнському Православному Соборі 1918 року.
З утвердженням більшовицької влади він зазнав постійних утисків та переслідувань. У 1926 році вимушено залишив собор Різдва Богородиці в Житомирі, де був настоятелем. Подібна ситуація сталася й в Глухові, куди він переїхав.
Після ліквідації УАПЦ служив у Вінницькій єпархії. Влада вимагала від нього відмовитися від своїх переконань і не брати на себе управління іншими єпархіями. Це не зупинило Володимира — він переїхав до Києва, а згодом до Білої Церкви, ставши архієпископом Київським. Він активно працював над відновленням УАПЦ, і уникнувши дратування радянської влади, не використовував терміни “автокефалія”. Володимир ініціював відкриття нових храмів та парафій, сам проводив таємні святкові служби.
У 1937 році, під час сталінського Великого терору, отець Володимир звернувся до Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету з проханням про дозвол на створення Української Православної Церкви. Це і стало причиною його арешту. Йому інкримінували участь у “контрреволюційній фашистській організації церковників” та призначили найвищу міру покарання.
29 січня 1930 року “Надзвичайний церковний собор” у Києві ухвалив рішення про ліквідацію Української автокефальної православної церкви. Це рішення ухвалене під тиском та за вказівками НКВД.
У той час проходила сфабрикована органами ОДПУ УРСР справа неіснуючої організації “Спілки визволення України”. Окрім українських інтелігентів, політичних діячів УНР, на лаві підсудних “контрреволюціонерів” опинилися діячі УАПЦ, брати Володимир і Микола Чехівські. Їм інкримінували створення “розгалуженої терористичної організації у складі СВУ”, яку нібито приховувала церква.